Справа № 2 - а - 4342 2009 р.
03 березня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
Головуючого судді - Бондаренко О.В.,
При секретарі судового засідання - Слюсаренко С.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 4 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, про перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
Позивач звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що має на утриманні доньку - Софію, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку УСЗН м. Біла Церква та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом. Позивач зверталась до УСЗН про проведення перерахунку допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці шести років, але їй відмовили. Тому вона просить в судовому порядку визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради неправомірними, стягнути борг в розмірі 2101 грн. та зобов'язати відповідача проводити виплату допомоги в подальшому в розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати УСЗН Білоцерівської міської ради провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку відповідно до рівня прожиткового мінімуму на місяць, встановленого для дітей віком до 6 років з серпня 2008 року по грудень 2008 рік.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника та заперечення на позов, в яких просили застосувати ст.99 КАС України та відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Даний спір за участю Управління соціального захисту населення як суб'єкта владних повноважень ( п.7 ч.1 ст.3 КАС України) є публічно - правовим і його вирішення згідно д.1 ч.1 ст.17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки УСЗН як суб'єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством управлінські функції щодо соціального захисту населення.
Ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачає , що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах , передбачених цим Законом та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Згідно Постанови КМ України від 18.01.2001 року за № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2007 року призначаються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи.
В судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_1 має на утриманні доньку - Софію, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради , знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтвержується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року /із змінами/ загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок тимчасової втрати працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.
Судом встановлено, що позивач працюює в ПП ОСОБА_2, являється застрахованою особою і на данний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтвержено матеріалами справи.
Ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року /із змінами/ передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачений ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року /із змінами/, а саме допомога надається в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого законом.
Відповідач посилається на постанову КМ України від 11.01.2007р. за №13 якою затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно п.9 цього Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, для застрахованих осіб - не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та постанову КМ України від 22.02.2008р. за № 57 в якій п. 22 визначено, що відповідно до ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1.01.2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не меньше як 130 грн.
Суд не може погодитися з цими запереченнями відповідача з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір допомоги по догляду за дитиною, визначений вказаними вище постановами КМ України, якими затверджено Порядок призначення цієї допомоги суперечить вимогам ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».
Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».
Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідач посилається на те, що ст. 56 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до даної статті ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» ст.71 було зупинено ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. ст.71 цього Закону.
В рішенні Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10 - рп зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідають Конституції України, також Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Також, даним рішенням визнано неконституційними положення п.25 Розділу II ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік» та внесення змін до деяких законодавчих актів, яким було виключено ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням»
Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Ст.22 Конституції України передбачено, що що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, соціальні виплати та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прождиткового мінімуму, встановленого законом.
Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, а саме дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 грн., з 1 липня - 540 грн., з 1 жовтня - 557 грн.
Судом встановлено, що відповідач проводить нарахування та виплату допомоги по догліду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивача в розмірі нижчому ніж передбачено ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», що підтвержено випискою з особового рахунку позивача.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України.
Ст.162 ч.2 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Поскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у пререрахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то суд визнає такі дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не правомірними, а тому вважає за можливе зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку на користь позивача у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму.
За ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, на що вказано в ст.100 КАС України.
Відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись в т.ч. і на пропуск строку звернення до суду, що слідує з письмових заперечень відповідача.
Проаналізувавши всі надані докази по справі, суд вважає можливим задовольнити позов та зобов'язати відповідча провести перерахунок та виплату допомоги на користь позивача за період з серпня 2008 року по грудень 2008 року, так як позивач подала позов до суду в грудні 2008 року, строк звернення до суду за захистом своїх прав не пропустила.
Позивач звільнена від сплати держмита на користь держави на підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст.19,22,46,113,147,152 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп, Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10 - рп, ст.ст.2, 3, 6,9, 17,89,158-163, 185, 186 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо відмови у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років на користь ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку на користь ОСОБА_1 з серпня 2008 року по грудень 2008 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму.
Звільнити позивача від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: О.В.Бондаренко