Справа № 2а-137/2009р.
03 березня 2009 р. Хортицький районний суд
м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Нещеретної Л.М.
при секретарі - Мороз В.С.
за участю: адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій, стягнення заборгованості,
12.01.2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій, стягнення заборгованості.
03.03.2009 року позивач уточнила позовні вимоги, просить визнати протиправною бездіяльність УПСЗН Хортицької райдержадміністрації Запорізької міської ради щодо не здійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 18.01.20082007 року по 30.11.2008 рік, зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для працездатних осіб та просить стягнути з відповідача на свою користь 4792,15 гривню недотриману у період з 18.01.2008 року по 15.07.2008 рік, як застрахованій особі та 3768.15 гривень за період з 15.07.2008 року по 30.11.2008 рік, як незастрахованій особі, у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
ОСОБА_2 в позові зазначила, що 28.08.2006 року народила сина ОСОБА_3 та 23.09.2007 року сина ОСОБА_4 та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Вважає що з 18.01.2008 року по 30.11.2008 рік їй невірно нараховувалася зазначена допомога відповідачем, яка не відповідала розміру, встановленому статтями 40, 42, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням». Про те, що її право порушено, вона дізналася з моменту оприлюднення рішення Конституційного суду від 22.05.2008 року, де встановлено, що зміни до зазначеного Закону, які звужували обсяг її прав на отримання допомоги були визнані неконституційними.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав вимоги, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної державної адміністрації у судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, заявив, що дії відповідача в межах повноважень щодо виплат допомоги є правомірними, до повноважень УПСЗН не входило проведення розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та права законодавчої ініціативи щодо виділення бюджетних призначень у відповідності до розміру прожиткового мінімуму. Виплата допомоги ОСОБА_5 здійснювалася відповідно до бюджетних призначень. Представник також заявив, що з 2008 року на застрахованих осіб поширюється дія Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що дає підставу відповідачу нараховувати допомогу у розмірі, передбаченому статтею 15 зазначеного закону, а не ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням». Заперечує проти поновлення строку на звернення до суду щодо вимог про визнання бездіяльності неправомірною та виплат за 2007 рік, т.я. ОСОБА_5 звернулася до суду 12.01.2009 року, а допомогу почала отримувати 13.12.2007 року.
Суд з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який являється суб'єктом владних повноважень, суми недоплаченої допомоги по народженню та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії безсторонніми та добросовісними.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.1991 року № 2240-ІІІ, який у 2007 та 2008 роках суттєво змінювався Законами України «Про державний бюджет на 2007 рік» та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Приймаючи до уваги, що деякі зміни були визнані неконституційними, суд керується нормами Закону в тій редакції, в якій вони регулювали правовідносини між позивачем та відповідачем з урахуванням їх конституційності.
Відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.1991 року № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію з 01 січня 2002 року Законом України від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 являється матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. До виходу у відпустку по догляду за дитиною працювала у ПП «ЛАК».
Таким чином, ОСОБА_2, являючись матір'ю дітей, які не досягла трирічного віку, з якими вона разом проживає та яких вона фактично доглядає, являючись також застрахованою особою, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Судом встановлено, що ОСОБА_2 надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18.01.2008 року по 23.09.2010 року включно. Згідно заяви ОСОБА_2 управлінням праці та соціального захисту населення Хортицького району призначена щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Наказом № 6 виданого ПП «ЛАК» 14.07.2008 року ОСОБА_2 звільнена за ст. 38 КЗпТ України з 14.07.2008 рік.
У 2008 році, тобто у період з 18.01.2008 року по 15.07.2008 рік, допомога по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку ОСОБА_2 фактично виплачувалася відповідно до пп 7 п. 23 розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в рахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 гривень.
Відповідно до пп 12 п 25 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI ст. 40-44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням від 18.01.2001 року № 224-ІІІ, були виключені.
Але відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/2008р. від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 25 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року 107-VI.
Згідно з п. 6 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Таким чином, ст. ст. 40-44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ є чинними і діяли з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 рік включно, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання його до проведення перерахунку розміру допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 підлягає задоволенню заме за цій період - з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік (включно).
На підставі викладеного, керуючись статтями 95 ч.2 Конституції України, 1 ч.2, 5, 15, 94 ч.1, 104, 160, 163 КАС України, 1,13 Закону України «Про Конституційний Суд України», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради по недорахуванню ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року по 14.07.2008 рік включно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради нарахувати ті виплатити ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за період з 22.05.2008 року по 14.07.2008 року (включно) з урахуванням фактично отриманої суми допомоги за цей період.
В іншій частині позовних вимог - відмовити
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: