09 лютого 2011 р.Справа № 2-а-6370/10/1470
Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Романішина В.Л.
суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва про скасування рішення від 20.08.10р. №0001382303,
В вересні 2010р. ОСОБА_2 звернувся в Миколаївський окружний адміністративний суд з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про скасування рішення №0001382303 від 20.08.2010р. про застосування штрафних санкцій в сумі 5475,0 грн. за порушення п.1, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Свої вимоги обґрунтовував тим, що: в ході перевірки посадовими особами відповідача протиправно здійснено контрольну закупку; він не зобов'язаний вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації; твердження перевіряючих щодо невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 21 грн. є передчасними, оскільки вказана сума невідповідності була миттєвою, так як отримавши кошти за реалізований товар бармен не встиг роздрукувати чек; а також співробітниками податкової інспекції проведено перевірку не у встановленому законом порядку та без надання позивачу копії наказу на проведення перевірки.
Представник ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва проти позову заперечив, зазначивши, що перевірка проведена у відповідності до чинного законодавства, виявлені факти порушень позивачем повністю відображені в акті перевірки і, як наслідок, до позивача правомірно застосовано фінансові санкції.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.10.2010р. позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001382303 від 20.08.2010р. в частині стягнення 5270,0 грн. (за не ведення обліку товарних запасів). В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. Посилається на те, що позивач зобов'язаний зберігати на місці реалізації товару первинні документи - накладні і їх відсутність являється порушенням ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Фактично відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині скасування рішення про застосування штрафних санкцій за неведення обліку товарних запасів у місці їх реалізації.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що підстав для застосування до позивача штрафних санкцій в частині неведення, в порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у відповідача не було.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, знаходиться на загальній системі оподаткування, має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
08.08.2010р. посадовими особами ДПА у Миколаївській області була проведена планова перевірка господарської одиниці позивача бару «Антикризис»щодо дотримання порядку проведення готівкових розрахунків, результати якої відображені в акті перевірки №0493/14/00/23/НОМЕР_1 (а.с. 11-13).
Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем п.12 ст.3 3акону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон). Зміст порушення полягав у відсутності на місці реалізації товару первинних та інших документів на товар.
На підставі наведеного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва прийняла рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 5475,0 гривень (а.с.14), у тому числі на 5270,0 гривень за порушення п.12 ст.3 3акону (а.с. 23).
З матеріалів справи вбачається, що під відсутністю первинних та інших документів відповідачі мають на увазі саме накладні.
Інших правових чи фактичних підстав для нарахування штрафної санкції в вищенаведеній частині спірного рішення не існувало.
Наведені обставини сторонами не заперечувалися.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
П.12 ч.1 ст.3 Закону є відсильною нормою, і може застосовуватися лише при наявності інших правових норм, які передбачають порядок ведення обліку товарних запасів для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, які є платниками єдиного податку.
Відповідно до ст.21 Закону фінансова санкція застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.
Колегія суддів погоджується з судом 1-ї інстанції, що обов'язковою умовою притягнення до юридичної відповідальності є порушення встановленого законодавством порядку обліку товарів.
Жодним нормативно-правовим актом України не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів фізичною особою -підприємцем та його обов'язок мати первинні документи та накладні на товар.
Посилання відповідача на те, що відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, суд не приймає до уваги, оскільки дія Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»розповсюджується лише на юридичних осіб, їх філіали та представництва і не стосується фізичних осіб -підприємців.
Єдиним документом, який повинен вести підприємець без створення юридичної особи є Книга обліку доходів і витрат, порядок ведення якої затверджений Постановою КМ України №1269 від 26.09.2001 року.
Відповідно до п.3 зазначеного Порядку передбачено, що форма книги затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Згідно п.5 Постанови №1269 та форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року (додаток №10 до інструкції №12) суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг).
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції що, вказані нормативні акти передбачають обов'язок фізичних осіб-підприємців, здійснювати облік шляхом зазначення лише відповідних сум витрат, а не первинних бухгалтерських документів, якими ці суми підтверджуються.
Обов'язок щодо внесення записів на підставі первинних документів визначений лише в Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян -суб'єктів підприємницької діяльності з особливостями її ведення для сфери торгівлі) форма №10, який ухвалений у вигляді листа ДПА від 05.11.1997 року №17-01 17/10-8886.
В подальшому листом від 14.05.1999 року №6990/7/23-3117 (чинним на момент проведення перевірки) ДПА України зазначила, що на фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, без створення юридичної особи, поняття «оприбуткування товарів»не розповсюджується. Тому вимоги ст.6 Закону в частині відповідальності за неоприбуткований товар до фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності не відноситься.
З огляду на вказане, судова колегія приходить до висновку, що ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва було неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції до ОСОБА_2
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195 ч.1, 197, 198 ч.1. п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва про скасування рішення від 20 серпня 2010року №0001382303 -залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Романішин В.Л.
Судді Бойко А.В.
ОСОБА_1