10 лютого 2011 р.Справа № 2-а-5492/10/1570
Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Романішина В.Л.
суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0004982360 від 11.05.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Акт перевірки, на основі якого винесене спірне рішення, був складений з порушенням норм діючого законодавства, тому не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Зокрема, зазначає, що він не був присутнім під час проведення перевірки і внаслідок цього не мав змоги ознайомитись з Актом перевірки та підписати його. Вважає, що посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси неправомірно застосовано фінансові санкції в сумі 13 438,0 грн. за допущення порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку оприбутковувати готівкові кошти безпосередньо після кожного факту продажу, а лише передбачено обов'язкове їх оприбуткування з підсумком за день.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004982360 від 11.05.2010 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Приморському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не об'єктивно дослідженні надані податковою інспекцією докази. Зокрема, в підтвердження правомірності винесення спірного рішення представник податкової інспекції посилається на Лист Державної податкової адміністрації України №17-0117/10-8886 від 05.11.1997 року згідно якого показники, що зазначаються у графах 4, 5 і 6 («кількість проданої продукції», «ціна продажу продукції»та «сума виручки доходу») Книги обліку доходів і витрат громадян -суб'єктів підприємницької діяльності заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи вірність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2010 року представниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси, на підставі направлення на перевірку №2380/23-7017 від 09.04.2010 року, була проведена перевірка господарської одиниці за адресою м. Одеса, пл. Грецька, ѕ, ТЦ «Афіна», яка належить ОСОБА_2, щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки №1919/15/32/33/НОМЕР_1 від 24.04.2010 року(а.с.30 -31).
Із вказаного Акту вбачається, що під час реалізації товару сума готівкових коштів у розмірі 2687,6 грн., виручена за реалізацію товару, не відображена в Книзі обліку доходів і витрат ф. №10, в результаті чого податковим органом помилково зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затв. постановою НБУ №637 від 15.12.2004р.
На підставі наведеного Акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено рішення № №0004982360 від 11.05.2010 року, яким до ОСОБА_2 згідно ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 13 438,0 грн. (а.с.16).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що чинним законодавством не передбачено обов'язку суб'єктів підприємницької діяльності оприбуткування готівкових коштів після кожної операції окремо, а визначено обов'язковість вчинення цих дій кожного дня, тобто по результатам робочого дня. В зв'язку з цим суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 дотримані вимоги п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затв. постановою НБУ №637 від 15.12.2004р. (далі - Положення).
Згідно з п.п.1.2 п.1 Положення, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п.2.6 вказаного Положення вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Аналіз законодавства вказує на те, що суб'єкт підприємницької діяльності, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, не зобов'язаний після кожного факту продажу товару здійснювати запис в книзі обліку доходів і витрат.
Судова колегія не бере до уваги лист ДПА України від 05.11.1997 року N17-0117/10-8886, яким визначено заповнення безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу показників, що зазначаються у графах 4, 5 і 6 Книги та на який посилається представник відповідача в апеляційній скарзі, оскільки даний лист не є нормативно-правовим актом та не носить обов'язкового характеру, про наявність якого повинні були знати та якого зобов'язанні дотримуватися суб'єкти підприємницької діяльності.
Крім того, відповідно до п.п.4.4.1 п.4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийнять рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Суд вважає, що висновки відповідача про неоприбуткування готівки в сумі 2687,6 грн. є передчасними, і були б обґрунтованими, якби такий факт був виявлений не раніше наступного дня після надходження готівки. В силу п.2.6 Положення ОСОБА_2 зобов'язаний здійснити оприбуткування у день одержання готівкових коштів, який на час проведення перевірки не закінчився.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195 ч.1, 197, 198 ч.1. п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0004982360 від 11.05.2010 року -залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Романішин В.Л.
Судді Бойко А.В.
ОСОБА_1