27 січня 2016 року Справа № 876/8782/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 р. по справі №813/2943/15 за позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України К.Кокарєва про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
10.06.2015р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним порушення завідувачем відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України К.Кокарєвим норм ст.40, 102, п.15 ст.106, ч.1 ст.150 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» при розгляді його звернення від 07.02.2015 року; визнати протиправним надання недостовірної та неповної інформації завідувачем відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України К.Кокарєвим в листі за вих. №22/007191-13 від 10.03.2015 року; зобов'язати завідувача відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України К.Кокарєва на підставі п.15 ст.106, ч.1 ст.150 Конституції України вирішити питання щодо зупинення Президентом України дії Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року з мотивів невідповідності цій Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо конституційності Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним, в порядку ст.40 Конституції України, було скеровано Президенту України звернення від 07.02.2015 року, в якому вказував на порушення Кабінетом Міністрів України норм чинного законодавства України, шляхом прийняття постанови №45 від 13.02.2008 року, в зв'язку з чим також просив Президента України звернутися до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Конституції України (конституційності) такої постанови Кабінету Міністрів України звернутися до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Конституції України (конституційності) такої постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року.
Проте, листом №22/007191-13 від 10.03.2015 року відповідач завідувач відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України К.Кокарєв повідомив позивача про результати розгляду його звернення від 07.02.2015 року, які на думку позивача не відповідають фактичним обставинам і нормам чинного законодавства.
Вважає, що його права порушені внаслідок протиправної, недостовірної та неповної відповіді на його звернення від 07.02.2015 року, а також відмовою адресата звернутися до Конституційного Суду України з відповідним поданням, оскільки відповідачем було безпідставно й необґрунтовано надано відповідь про правомірність постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року та не було вжито заходів із організації направлення Президентом України подання до Конституційного Суду України з приводу конституційності цієї постанови.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2015р. в задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції, порушено норми ст.8, 40, 55, 124, п.1, 2, 4 ст.129 Конституції України, ст.6, 13, 14 Конвенції захисту прав людини та основних свобод; ст.54, 55 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.5, 7, 12, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян», а також норми КАС України.
Просить постанову скасувати та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 скеровано на ім»я Президента України звернення (в порядку ст.40 Конституції України) від 07.02.2015 року, в якому адресат (позивач) вказав на порушення Кабінетом Міністрів України ряду норм чинного законодавства України при прийнятті постанови №45 від 13.02.2008 року, якою було затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також позивач у зверненні навів мотивацію для таких висновків і ствердив про порушення цим фактом своїх конституційних прав.
У вказаному зверненні позивач зазначає, що Кабінетом Міністрів України, шляхом прийняття постанови №45 від 13.02.2008 року, було порушено ст.ст.6, 19, 22, 64, 68 п.6 ст.92, п.1 ст.116 Конституції України, ст.ст.1-1, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На зазначене звернення від 07.02.2015 року ОСОБА_1 було надано письмову відповідь №22/007191-13 від 10.03.2015 року, за підписом завідувача відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України К.Кокарєва в якій зазначається, що за результатами опрацювання звернення від 07.02.2015 року не знайдено жодних правових підстав для направлення до Конституційного Суду України подання з питань, порушених у зверненні. Наведено відповідні обґрунтування такої позиції й надано запитувачеві роз»яснення за змістом його звернення.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено неправомірність дій чи бездіяльності відповідача, оскільки при організації розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.02.2015 року не було допущено порушень чинного законодавства України, на які вказує позивач, а відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об»єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Президент України зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності - п.15 ч.1 ст.106 Конституції України.
Правомірність розгляду Адміністрацією Президента України звернення позивача від 07.02.2015 року та надання на нього відповіді №22/007191-13 від 10.03.2015 року стверджується Указом Президента України №265/2010 від 25.02.2010 року «Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України», яким було утворено Адміністрацію Президента України. Указом Президента України №504/2010 від 02.04.2010 року було затверджено Положення про Адміністрацію Президента України. Відповідно до п.1 даного Положення - Адміністрація Президента України є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України.
Підпунктом 20 п.4 згаданого Положення, передбачено, що Адміністрація Президента України, відповідно до покладених на неї завдань, організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об»єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв»язання порушених у них проблем.
Повноваження Президента України щодо зупинення дії актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності, є компетенцією саме уповноваженого органу влади Президента України, згідно п.15 ч.1 ст.106 Конституції України, а тому завідувач відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України К.Кокарєва не може вирішити питання щодо зупинення Президентом України дії постанови Кабінету Міністрів України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо її конституційності.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову - ч.2 згаданої статті.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015р. по справі №813/2943/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець