27 січня 2016 року Справа № 876/12376/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Кіри Н.В.,
представника позивача Грунського В.О.,
представника відповідача Тістечка Ю.Я.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» до Львівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-
ТзОВ «ТМ-Сервіс» звернулося в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ «ТМ-Сервіс» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, оскільки позивачем, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів та свідчать про правильність обрання методу визначення митної вартості товарів. При цьому жодних консультацій з метою визначення основи вартості товару відповідно до положень ст. ст. 59, 60 Митного кодексу України відповідачем Львівською митницею не проводилось.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою їхній адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.12.2012 р. між компанією HANDAN YONGIANG FASTENER CO.CO.,LTD (Продавець) та ТзОВ "ТМ-Сервіс" (Покупець) було укладено контракт № YQ020, за умовами якого продавець виробляє та продає товар, а покупець купує метричну продукцію на умовах FOB порт Китаю, згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Вартість товару встановлюється в доларах США і включає до складу вартість товару, пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, виконанню всіх формальностей щодо передачі товару, зокрема, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту, перевезення Товару до України (п.2.1 Контракту).
Вартість товару складає 300 000 доларів США (п.2.3) та включає в себе вартість пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту (п.2.3). Термін постачання товару 180 днів з моменту підписання додатку (п.4.1). Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю за кожен отриманий вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на вказаний кліринговий рахунок Продавця (5.1). Пункт 5.2 контракту передбачає, що сторони допускають зміну методу і форми оплати за отриманий товар.
На підставі комерційної пропозиції, 19.00.2013р. між сторонами було укладено додаток № 3 до контракту № YQ020 від 14.12.2012р. відповідно до якого Продавець виробляє і постачає, а Покупець купує товар згідно цін, наведених у додатку, на загальну суму 43937,00 дол. США.
Платіжним дорученням № 79 від 19.09.2013р. ТзОВ "ТМ-Сервіс" сплатило на користь HANDAN YONGIANG FASTENER CO.CO.,LTD 13000,00 дол. США за кріпильні елементи в якості передоплати.
Згідно комерційного інвойсу № YQ020 від 22.09.2013 р. загальна вартість товару, що підлягає поставці становить 43937,00 дол. США.
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №95 від 22.11.2013 р. ТзОВ "ТМ-Сервіс" сплатило на користь HANDAN YONGIANG FASTENER CO.CO.,LTD 30937,00 дол. США за кріпильні елементи в якості оплати згідно контракту № YQ020 від 14.12.2012 р.
30.12.2013 року ТзОВ "ТМ-Сервіс" подало до митного оформлення електронну митну декларацію № 209120000/2013/849835 на вантаж (кріпильні елементи) згідно контракту № YQ020 від 14.12.2012 р.
На підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації ТзОВ "ТМ-Сервіс" були подані наступні документи: уніфікована митна квитанція МД-1 №0240621 від 23.12.2013 р.;картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №209/2012/0000969 від 28.11.2012 р.; акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2013/012251 від 24.12.2013 р.; накладна ЦІМ/УМВС №42542829 від 25.12.2013 р.; коносамент №CNTSN007344 від 02.11.2013 р., платіжні документи №79, 95; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги( рахунок на оплату перевезення) від 18.12.2013р., довідка на транспортні послуги №7965 від 17.12.2013 р., прейскурант виробника товару від 16.09.2013 р.; пакувальний лист від 22.09.2013 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 та №3.1; рахунок-фактура(інвойс) № YQ020 від 22.09.2013 р.; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № YQ020 від 14.12.2012 р.; договір про перевезення 398/12 від 01.08.2012 р.; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2761 від 02.11.2013 р.; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 02.11.2013 р.; сертифікат про проходження товару загальної форми №CCРІТ130066547 від 26.10.2013 р.; витяг про вартість сировини від 09.12.2013 р.; митну декларацію країни відправника №0202200130521040118 від 02.11.2013 року.
При цьому, у наданих до митного оформлення документах, на думку Львівської митниці, існували розбіжності, а саме підпис відправника в сертифікаті про проходження товарів відрізняється від підпису відправника у контракті та додатках. Відсутні підписи в інвойсі та прайс-листі. Прайс-лист виданий 16.09.2013 р.терміном дії на 10 днів. Отже на момент подання МД прайс-лист недійсний. Наданий до митного оформлення коносамент №CNTSN007344 від 02.11.2013 р . не відповідає коносаменту зазначеному в митній декларації країни відправлення №020220130521040118 від 02.11.2013 р. і не був наданий до митного оформлення.
30.12.2013р. Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2013/9000125/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-3 ст. 53 Митного кодексу України: транспортні(перевізні) документи(заявку на перевезення вантажу); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями ; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити , необхідні для ідентифікації ввезеного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації.
У зв'язку з прийняттям рішення від 30.12.2013р., Львівською митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00672, у якій вказано, що неможливо завершити митне оформлення по причині внесення змін у гр.. 12,45, 43, 44 ВМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару ) ст.. 54 п.6, ст..55 КУ , КУ від 21.05.12 №450, наказ ДМСУ від 30.05.2012 р.№631.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Таким чином, встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Колегія суддів зазначає, що всупереч вищевказаним вимогам, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що посадовою особою митниці правомірно було повідомлено про необхідність додаткових документів, однак, таких декларантом надано не було, що декларантом розбіжності усунуто не було, що призвело до невизнання митної вартості за ціною договору.
Згідно з ч.1 ст. 54 МК України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів перевіряє числове значення заявленої митної вартості.
Частина 2 ст. 54 МК України вказує, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен перевіряти числове значення митної вартості та встановлювати причинний зв'язок між наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та неможливістю перевірити числове значення митної вартості.
Крім цього, частина 6 ст. 54 МК України вказує, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Однак, судом першої інстанції не було враховано, що вказуючи безпосередньо вже в рішенні про коригування митної вартості, а не на стадіях, що йому передують, на нібито виявлені відмінності, митний орган не зазначив, яким саме чином вони впливають на можливість перевірки числового значення митної вартості, зазначеної декларантом ТОВ «ТМ-Сервіс» або на проведення відповідного розрахунку митної вартості товару за основним методом - за ціною договору.
Крім цього, навіть відсутність сертифікату про походження товару не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару та прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки його подання не передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, в якій міститься перелік обов'язкових документів, якими підтверджується митна вартість товарів.
Щодо доводів суду першої інстанції, що наданий до митного оформлення коносамент (Bill of Landing) №CNTSN007344 від 02.11.2013 року не відповідає коносаменту зазначеному в митній декларації країни відправлення (Китаю) то вказана обставина взагалі не була підставою для винесення рішення про коригування митної вартості, а відтак, жодним чином не могла викликати сумніви в митного органу. Крім того, ні в процедурі витребування додаткових документів, ні в процедурі контролю правильності визначення митної вартості, митний орган на вказану обставину не посилався, а відтак, вона не була предметом спростування, доказування та дослідження в ході розгляду справи.
Щодо доводів суду першої інстанції стосовно того, що договір на перевезення не містив заявки на перевезення, а відтак, декларантом не було виконано вимоги ст. 53 МК України, то на підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані усі необхідні документи, серед яких: договір про перевезення №398/12 від 01.08.2012 р. та довідку про вартість транспортних послуг №7965 від 17.12.2013 р. (для надання митним органам).
При цьому зі змісту довідки чітко вбачається, що вартість транспортних витрат за контейнери №TRHU2421688, №TRHU2375052 (які відповідають тим, які були зазначені в митній декларації) по коносаменту CNТSN007344 (який був наданий митному органу) складає 18543,76 грн. Таким чином, зі змісту первинно поданих декларантом документів чітко вбачалися усі витрати на транспортування товару.
У відповідності до ч.3 ст.53 МК України прайс-лист відноситься до категорії додаткових документів, який може вимагатися виключно у випадку, якщо в первинно поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, подання цього документи є обов'язковим, лише якщо первинно поданих декларантом документів є недостатньо, чи в них містяться розбіжності, які впливають на ціну товару, чого митним органом доведено не було.
Прайс-лист надавався митному органу формально, оскільки відносини іноземного контрагента та Позивача були врегульовані в договірному порядку, про що свідчать надані митниці контракт та додатки до нього.
Слід зазначити, що в переліку додатково витребуваних Львівською митницею прайс-листа зазначено не було, відтак, посилання митного органу на його недійсність (що суперечить повноваженням митниці) носить формальний характер та суперечить нормам матеріального права.
Стаття 57 МК України вказує, що процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом передує застосуванню другорядних методів та здійснюється з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Частини 2 та 3 ст. 57 МК України вказує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Таким чином, передумовою проведення консультацій між декларантом та митним органом є обґрунтований висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за основним методом, що повинно бути належним з'ясовано в процедурі контролю митної вартості товарів, яка Львівською митницею була грубо порушена.
За відсутністю таких передумов, жодних правових підстав для переходу до процедури консультацій з декларантом у Відповідача не було.
Таким чином, вимога Львівської митниці про надання декларантом додаткових документів, в якій містяться посилання саме на ст. 53 МК України, не може свідчити про проведення процедури консультацій при митному оформленні товарів, оскільки вони врегульовані різними нормами Митного кодексу України, які передбачають вчинення сторонами різного роду дій: надання документів в одному випадку та обмін інформацією в іншому.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що в ході проведення консультації декларанту було роз'яснено причину необхідності подання додаткових документів та процедуру застосування методу визначення митної вартості є таким, що не відповідає дійсності, оскільки жодних роз'яснень митним органом декларанту не надавалося.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що документи подані позивачем Львівській митниці з метою підтвердження митної вартості товару, що імпортується на митну територію України згідно Контракту та додатків до нього в повному обсязі відповідали вимогам, передбаченим ст. 53 МК України та містили документально підтверджені відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та які підтверджують митну вартість товару, визначену декларантом за основним методом - за ціною договору.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.195,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» задовольнити повністю.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі № 813/4564/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» задовольнити повністю.
Скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №209000006/2013/900125/2 від 30.12.2013 року.
Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00672, яка оформлена Львівською митницею ДФС.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула
Повний текст ухвали виготовлено 29 січня 2016 року.