ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
27 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Качана В.Я., Рубан С.М.
при секретарі Архіповій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року,
встановила:
12 жовтня 2015 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» ( далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») грошові кошти, що становлять залишок по рахункам НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в розмірі 52 090 грн. 47 коп., та відшкодувати судові витрати по справі.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 09 лютого 2010 р. між ним та відповідачем було укладено договір №VE 331328 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи. Станом на 19.11.2014 р. баланс рахунку складав 6 597,72 євро.
Крім цього, 20 березня 2013 року між ним та відповідачем було укладено договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи НОМЕР_2. Станом на 21.11.2014 р. баланс по рахунку становив 6 561,82 євро.
21.11.2014 р. йому не вдалося провести списання грошових коштів з вказаних рахунків, оскільки дані операції по карткам були відхилені.
04.02.2015 р. Фондом гарантування вкладів було сплачено 200 000 грн., залишок неповернутих коштів за вказаними рахунками становить 52 090,47 грн.
22.07.2015 р. він звернувся до відповідача з заявою про включення його до акцептованого реєстру кредиторів, на що отримав відповідь про відмову у зв'язку з неподанням кредиторської вимоги у встановлений законодавством строк.
У зв'язку з тим, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» не виконало свого обов'язку щодо повернення грошових коштів, просив позов задовольнити.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року та ухвалити нове, яким стягнути з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, що становлять залишок по рахункам НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в розмірі 52 090 грн. 47 коп. та відшкодувати судові витрати по справі.
Свої доводи мотивує тим, що відповідно до постанови Правління НБУ №188 від 19.03.2015 року «про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку.
Враховуючи, що позивач звернувся з вимогою про видачу вкладу до відповідача в листопаді 2014 року, тобто задовго до відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на спірні правовідносини не поширюються.
Помилкове посилання в рішення суду на те, що позивач хотів провести списання коштів саме 21.11.2015 р. не відповідає дійсності, оскільки звернення було 21.11.2014 р. За таких підстав, зважаючи на приписи законодавства та умови договорів, укладених між сторонами, відповідачем протиправно не виконано обов'язок щодо повернення грошових коштів.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 лютого 2010 р. між ним та відповідачем було укладено договір №VE 331328 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи.
Відповідно до умов вказаного договору банк відкриває і здійснює обслуговування карткового рахунку держателя НОМЕР_1 у євро та видає держателю міжнародну платіжну картку до нього , на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п. 7.1, 7.2 цього договору, договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань. Кожна зі сторін має право на дострокове розірвання цього договору. У випадку дострокового розірвання держатель зобов'язаний подати письмову заяву на закриття карткового рахунку та повернути в банк основну та додаткові картки.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.
За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Судом встановлено, що станом на 19.11.2014 р. залишок на картковому рахунку становив 6597,72 євро.
Крім цього, 20 березня 2013 року між ним та відповідачем було укладено договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи НОМЕР_2.
Відповідно до п.2.9 цього договору, договір укладено на невизначений строк.
Судом встановлено, що станом на 21.11.2014 р. баланс по рахунку становив 6 561,82 євро.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних унеможливило здійснення операцій по перерахуванню грошових коштів з поточних рахунків, відкритих на ім'я позивача й відповідно після прийняття Національним банком України рішення про запровадження у банку тимчасової адміністрації й призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих суду роздруківок СМС повідомлень, 21.11.2014 р. позивач хотів провести списання коштів з власних рахунків, проте дані операції були банком відхилені.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 р. № 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.11.2014 р. прийнято рішення № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким у період з 21.11.2014 р. по 20.02.2015 р. в банку було запроваджено тимчасову адміністрацію.
В подальшому строк дії тимчасової адміністрації було продовжено до 20.03.2015 р. включно.
Отже, починаючи з 21 листопада 2014 року банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Статтею 36 зазначеного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації, зокрема, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).
З матеріалів справи вбачається, що на момент вимоги позивача щодо повернення грошових коштів у банку була введена тимчасова адміністрація, тому на правовідносини сторін щодо повернення вказаних коштів поширюється обмеження, встановлені ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, введення тимчасової адміністрації стосовно ПАТ «ВіЕйБі Банк» - це заходи, наслідком яких є спеціальний порядок повернення грошових коштів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, сума коштів, що перебуває на картковому рахунку позивача станом на день введення тимчасової адміністрації розглядається як вклад однієї фізичної особи та підпадає під виплату гарантованої суми в розмірі 200 тис. грн.
Зі змісту рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року № 63 вбачається, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» з 20 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб з 20 березня 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач захистив свої майнові права в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отримавши 04 лютого 2015 року 200 тис. грн.
У період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог позивача має здійснюватися у порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Задоволення позовних вимог в частині стягнення залишку невиплачених коштів є фактично погашенням вимог кредитора позачергово на порушення порядку ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що не припускає задоволення вимог окремих кредиторів в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.
Правомірність рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо не включення кредиторських вимог позивача до акцептованого реєстру кредиторів у зв'язку неподанням кредиторської вимоги у встановлений законодавством строк не є предметом даного позову.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстави для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст.303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
Справа №22-ц/796/2452/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.
Головуючий у сулі апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.