ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
27 січня 2016 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Качана В.Я., Желепи О.В.
при секретарі Архіповій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року,
встановила:
24.06.2015 р. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі- ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту №05-038/413 від 14 липня 2008 року в розмірі 11 867 728,70 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 липня 2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №05-038/413, за умовами якого остання отримала грошові кошти в сумі 255 000 доларів США зі сплатою 14 % річних та кінцевим терміном повернення до 14 липня 2023 року.
14 липня 2008 року між позивачем, ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки №02-038/423.
ОСОБА_1 порушила графік погашення заборгованості за кредитом, не здійснила погашення чергової частини кредиту з нарахованими відсотками за фактичний час його використання, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.1050 ЦК України у неї виник обов'язок погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції.
Станом на 09.06.2015 р. заборгованість за кредитним договором складає 11 867 728,70 грн. та складається з суми заборгованості: за кредитом -252 588,85 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.06.2015 р. становить 5 330 242,06 грн.; за відсотками -227 559,45 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 802 060,49 грн.; по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 17 250,79 доларів США, що за курсом НБУ становить 364 033,81 грн.; по пені за несвоєчасне повернення відсотків - 64 987,37 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 371 392,34 грн.
Відповідачі 07.09.2015 р. подали до суду заяву про застосування строків позовної давності.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в розмірі 562 386 доларів США 46 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 09.06.2015 р. становить 11 867 728 грн. 70 коп.
Свої доводи обґрунтовував тим, що умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку. Право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а тому початок перебігу позовної давності за кожним черговим платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
В судовому засіданні представник ПАТ «Укрсоцбанк» -Готіна А.П. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №05-038/413, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 255 000 доларів США зі сплатою 14% річних та комісій в розмірі та в порядку, визначених в додатку №2 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 14 липня 2023 року (включно), на умовах визначених цим договором.
14 липня 2008 року між позивачем, ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу) у розмірі, строки та в порядку, передбачених договором кредиту №05-038/413 від 14 липня 2008 року.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у боржника перед банком виникла заборгованість, яка станом на 09.06.2015 р. становила 11 867 728,70 грн.
Пунктами 1.1, 1.1.1 договору сторони встановили графік та порядок погашення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом, а саме: починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, позичальник щомісячно 14-го числа сплачує кредитору рівні суми грошових коштів, кожна з яких включає в себе заборгованість за кредитом процентами, розрахованих за весь строк користування кредитом в сумі 3 431,43 доларів США 43 центів (надалі - ануїтетний платіж), з кінцевим терміном основного зобов'язання до 14 липня 2023 року.
У разі прострочення термінів сплати ануїтетних платежів, визначених п.1.1.1 цього договору, позичальник зобов'язався сплачувати кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення. Нарахування неустойки (пені) здійснюється щоденно з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами до моменту сплати зазначеної заборгованості, але не більше одного року з моменту виникнення цієї заборгованості (п.4.1.1 кредитного договору).
Крім того, відповідно до пунктів 3.3.8, 4.4 договору позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати ануїтетні платежі за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному пунктом 1.1. цього договору.
У разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.7, 3.3.8 договору протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки останній платіж відповідачем було сплачено у травні 2009 року, тоді як з позовом банк звернувся у червні 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно із пунктом 4.4 кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.7. (сплата процентів), 3.3.8 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.
Судом встановлено, що останній платіж за кредитним договором ОСОБА_2 здійснив 10 квітня 2009 року, а тому за визначенням пункту 4.4. договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 10 липня 2009 року.
Оскільки строк виконання основного зобов'язання було змінено - на 10 липня 2009 року, то саме з цього моменту в позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду з зазначеним позовом лише 24.06.2015 р., тобто зі спливом строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що кінцевий термін погашення кредиту встановлений до 14.07.2023 року, а тому строк позовної давності щодо частини щомісячних платежів за кредитом не сплив, є необґрунтованими.
За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).
При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що у зв'язку з неналежним виконання умов договору, змінився строк виконання основного зобов'язання (п. 4.4. договору), та банк мав право з 10 липня 2009 року й протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду із позовом, однак позовну заяву подав до суду лише в червні 2015 року.
Після зміни строку виконання зобов'язання до 10 липня 2009 року усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою пункту 4.4. договору позичальник був зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати й усі наступні щомісячні платежі за графіком після 10 липня 2009 року не підлягали виконанню.
Разом із тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягають стягненню у межах строку позовної давності.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року (справа № 6-249 цс15), яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватись судом при застосуванні таких норм права.
Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованість по процентам в межах строку позовної давності з 24.06.2012 р. по 15.05.2015 р. становить 15 271,12 доларів США, а по пені з 24.06.2014 р. по 08.06.2015 р. - 794 479,09 грн.
При вирішенні питання щодо солідарного стягнення вказаної заборгованості з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 колегія суддів враховує наступне.
Судом встановлено, що 14 липня 2008 року між позивачем, ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки №02-038/423.
За умовами вказаного договору ОСОБА_2 зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконанням позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту,сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту (п.1.1).
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до п. 6.2 договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання всіх вимог, забезпечених порукою, визначених п.п. 2.1.1 -2.1.3 цього договору.
Отже, договором поруки не встановлено строку її припинення.
У зв'язку з тим, що внаслідок невиконання боржником взятого на себе зобов'язання відбулась зміна строку виконання основного зобов'язання - до 10 липня 2009 року, з цього часу починається відлік шестимісячного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителя.
Враховуючи ту обставину, що вимог до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання позивач не пред'явив, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука ОСОБА_2 припинилась.
При вирішенні даного спору суд першої інстанції цього не врахував та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7673 грн. 40 коп. (3654 грн. +4019,40 грн.).
Керуючись ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Вирішила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість по процентам в сумі 15 271,12 доларів США та по пені в сумі 794 479,09 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7673 грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Справа №22 -ц/796/1926/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Сирбул О.Ф.
Доповідач в суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.