ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.01.2016Справа №910/22664/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг»
2) Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції
третя особа Національний банк України
про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації
Головуючий суддя Демидов В.О.
Судді Мудрий С.М.
Лиськов М.О.
Представники сторін:
від позивача: Васильєва І.В. (дов. №57 від 04.06.2015);
від відповідача 1: Андрюхін Д.В. (дов. № 1125-01 від 25.11.2015);
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: Таболін О.С. (дов. № 18-02025/81865 від 29.10.2015);
встановив:
31.08.2015 позивач - Публічне акціонерне товариство «Златобанк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» та Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору про заставу майнових прав №12/ЗМП від 05.03.2014, без отримання попередньої письмової згоди НБУ, 26.09.2014, 07.11.2014, 30.12.2014 та 20.01.2015 між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «Агрохімхолдинг» були укладені договори про внесення змін до договору іпотеки, згідно з умовами яких сторонами був змінений предмет іпотеки, а саме була припинена іпотека щодо квартир № № 156, 24, 218, 55, 190, 202, 208 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, про що були внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.09.2015 порушено провадження у справі №910/22664/15 та вказану справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.10.2015.
31.08.2015 позивачем через загальний відділ суду подано заяву про забезпечення позову.
16.09.2015 до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва від відповідача-2 надійшли письмові пояснення по справі.
06.10.2015 позивачем через загальний відділ суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних документів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2015 за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та у зв'язку із неявкою представників відповідачів, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 10.11.2015.
Письмовим відзивом на позовну заяву від 10.11.2015 відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог і просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що він не є власником зазначених вище квартир в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, оскільки відчужив вказане нерухоме майно на користь фізичних осіб. Крім того вказав, що з 19.08.2014 Правлінням НБУ було призначено куратора ПАТ «Златобанк», який був працівником НБУ, наділеним повноваженнями контролю відносно ПАТ «Златобанк», у тому числі мав право на отримання будь-якої інформації щодо діяльності ПАТ «Златобанк», а також мав право бути присутнім на кредитному комітеті, де і вирішуються питання щодо укладання (припинення) кредитних (іпотечних) договорів та фактичне їх виконання, тощо. Тобто уповноваженій особі НБУ - куратору АТ «Златобанк» було відомо про укладання спірних договорів про внесення змін від 26.09.2014, 07.11.2014, 30.12.2014 та від 20.01.2015 і своїми діями куратор погодив їх укладання. При цьому зазначив, що Національний банк України щомісячно отримував інформацію щодо стану заставного майна у відповідності до договору застави, а також позивач у відповідності до умов договору застави у разі зменшення заставного майна зобов'язаний замінити дане майно на інше майно або частково погасити заборгованість перед Національним банком України, а не повернути це майна в заставу (іпотеку).
10.11.2015 представником відповідача-1 на виконання вимог ухвали суду через загальний відділ суду подано витребувані документи, а представником відповідача-2 подано клопотання про витребування у Публічного акціонерного товариства «Златобанк» додаткових доказів.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.11.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України, частково задоволено клопотання відповідача-1 про витребування доказів, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 24.11.2015.
24.11.2015 до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва від третьої особи та позивача надійшли письмові пояснення по справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2015 призначено колегіальний розгляд справи №910/22664/15.
За результатами автоматичного розподілу справи №910/22664/15 визначено склад колегії для розгляду справи: головуючий суддя Демидов В.О., судді: Мудрий С.М., Лиськов М.О.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2015 у справі №910/22664/15 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидов В.О., судді: Мудрий С.М., Лиськов М.О. прийнято справу №910/22664/15 до свого провадження та призначено її до розгляду на 22.12.2015.
22.12.2015 відповідачем-1 через загальний відділ суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних документів, а також пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2015 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 14.01.2016.
12.01.2016 третьою особою через загальний відділ суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних документів.
14.01.2016 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано пояснення на спростування додаткових пояснень відповідача-1.
Також 14.01.2016 через загальний відділ діловодства суду надійшли пояснення третьої особи щодо обставин спору.
Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи прибули у судове засідання 14.01.2016 та надали пояснення по справі.
Відповідач-2 в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.
Розглянувши у судовому засіданні 14.01.2016 заяву про забезпечення позову, подану представником позивача, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011, роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).
Враховуючи, що представник позивача не надав документів, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, клопотання задоволенню не підлягає.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 14.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
16.05.2012 між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк») та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (далі - ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг») було укладено кредитний договір № 106/12-KL (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого ПАТ «Златобанк» зобов'язувалось надати ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» грошові кошти (кредит), а ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» зобов'язувалось повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
З метою забезпечення виконання ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами кредитного договору, 25.07.2012 між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 1060 (далі - договір іпотеки), згідно з п. 1.2 якого предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: 64 квартири, зокрема, за № № 24, 55, 156, 190, 202, 208, 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3.
26.09.2014, 07.11.2014, 30.12.2014 та 20.01.2015 між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» було укладено договори про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 25.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим № 1060 (далі - договори про внесення змін), згідно з умовами яких сторонами був змінений предмет іпотеки.
Так, згідно з п. 2 договорів про внесення змін, у зв'язку з викладенням п. 1.2, 1.3 договору іпотеки у новій редакції, сторони домовились, що щодо квартир № № 24, 55, 156, 190, 202, 208, 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, іпотека припиняється.
У зв'язку з цим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення іпотеки та про припинення обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, а саме:
- квартири № 24 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1 167 105,89 грн. (витяги про державну реєстрацію № 29160560 та № 29162168 відповідно);
- квартири № 55 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1 103 097,94 грн. (витяги про державну реєстрацію № 32444961 та № 32445591 відповідно);
- квартири № 156 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1 039 090,00 грн. (витяги про державну реєстрацію № 27333018 та № 27334228 відповідно);
- квартири № 190 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1 085 641,23 грн. (витяги про державну реєстрацію № 32448283 та № 32449103 відповідно);
- квартири № 202 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1 085 641,23 грн. (витяги про державну реєстрацію № 32449916 та № 32450635 відповідно);
- квартири № 208 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1 085 641,23 грн. (витяги про державну реєстрацію № 32452443 та № 32453099 відповідно);
- квартири № 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, ринковою вартістю на момент передачі майна в іпотеку 1 130 529,92 грн. (витяги про державну реєстрацію № 31927400 та № 31928085 відповідно).
05.03.2014 між Національним банком України (далі - НБУ, заставодержатель) та ПАТ «Златобанк» (далі - заставодавець) було укладено договір застави майнових прав №12/ЗМП (далі - договір застави).
Пунктом 1.1 договору застави передбачено, що предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичним та фізичними особами, перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору (далі - боржники), що є його невід'ємною частиною (надалі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - кредитні договори). Станом на 26.02.2014 заборгованість за кредитними договорами становить 3 082 025 020,89 грн. Зобов'язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо.
Згідно з п. 1.3 договору, надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем вимог заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть), зокрема, з кредитного договору від 05.03.2014 № 12, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, а також з усіх окремих кредитних договорів.
Відповідно до Реєстру укладених банком-позичальником договорів з юридичними та фізичними особами, який є додатком № 1 до договору застави, у забезпечення надано, зокрема, майнові права за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012, який укладено із ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг».
Кредити за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем (ПАТ «Златобанк») і юридичними та фізичними особами, є забезпеченими та забезпечення за ними відповідає вимогам нормативно-правових актів НБУ з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями (п. 2.1 договору застави).
Пунктами 3.4.2, 3.4.5 договору застави передбачено, що заставодавець (ПАТ «Златобанк») зобов'язаний: не відчужувати майнові права в будь-якій спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (НБУ); не вносити надалі змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя.
У позовній заяві уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Златобанк» Славінський В.І. (далі - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) стверджує, що договори про внесення змін від 26.09.2014, 07.11.2014, 30.12.2014 та 20.01.2015 є нікчемними, оскільки, всупереч п. п. 3.4.2, 3.4.5 договору застави, укладені без письмової згоди НБУ, як заставодержателя.
У зв'язку з цим уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду, просив визнати недійсними договори про внесення змін від 26.09.2014, 07.11.2014, 30.12.2014 та 20.01.2015; визнати ПАТ «Златобанк» іпотекодержателем з 25.07.2012 нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, а саме квартир № № 24, 55, 156, 190, 202, 208, 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3; скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяження щодо вказаного нерухомого майна.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 572 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу» встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про заставу»).
Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 579 Цивільного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про заставу» предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Частиною 2 ст. 586 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст. 546 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 24 Закону України «Про іпотеку» іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання за основним договором і має похідний характер від останнього, а передання (відступлення) прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Наведені положення законодавства свідчать про те, що основний договір та договір забезпечення виконання зобов'язання нерозривно пов'язані.
Пунктом 3.4.5 договору застави передбачений обов'язок ПАТ «Златобанк» не вносити надалі змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів до них. Разом з тим, зміна предмета договору іпотеки (шляхом виключення з переліку майна, переданого в іпотеку, а саме: квартир № № 24, 55, 156, 190, 202, 208, 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3), укладеного з метою забезпечення кредитного договору, майнові права за яким були передані в заставу НБУ, призвела до зміни предмету договору застави, оскільки зменшила обсяг переданих майнових прав.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу» та пунктів 3.4.2, 3.4.5 договору застави, суд дійшов висновку про те, що ПАТ «Златобанк» мав право внести зміни до договору іпотеки лише за попередньої письмової згоди НБУ.
В матеріалах справи міститься лист НБУ №20-02012/32318 від 13.05.2015, відповідно до якого НБУ повідомив уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що Національним банком як заставодержателем не надавалася згода заставодавцю ПАТ «Златобанк» на відчуження заставленого майна шляхом уступки прав вимоги за кредитними договорами, наведеними в додатку № 1 до листа від 19.03.2015 № 721, які забезпечують виконання зобов'язань за кредитами Національного банку. Крім того, НБУ у листі зазначив, що зазначені договори не погоджувалися куратором банку.
Сторони та учасники провадження документів, які підтверджують наявність згоди НБУ, як заставодержателя за договором застави, на внесення змін до забезпечувального договору, а саме договору іпотеки, посвідченого 25.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 1060, суду не надали.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, про те, що укладаючи спірні договори про внесення змін від 26.09.2014, 07.11.2014, 30.12.2014 та 20.01.2015 без попереднього отримання передбаченої умовами договору застави письмової згоди НБУ, ПАТ «Златобанк» порушило вимоги ст. ст. 579, 586 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 17 Закону України «Про заставу» та пунктів 3.4.2, 3.4.5 договору застави, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів про внесення змін від 26.09.2014, 07.11.2014, 30.12.2014 та 20.01.2015, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Пунктом 4.3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» № 1 від 24.11.2014 роз'яснено, що застава зберігає свою силу незалежно від того, чи знала особа, до якої перейшло майно або майнові права, що складають предмет застави, про існування права застави третіх осіб на таке майно. Якщо особі не було відомо про існування застави, дана обставина має значення для правовідносин між цією особою і заставодавцем. Зокрема, відповідно до приписів статті 659 ЦК України невиконання заставодавцем під час укладення договору купівлі-продажу обов'язку попередити покупця про існування права застави третіх осіб на товар, що продається, дає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору.
З огляду на вказане, факт відчуження відповідачем-1 ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» квартир №№24, 55, 156, 190, 202, 208, 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3 не припиняє дію договору застави щодо вказаних об'єктів нерухомого майна.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Враховуючи наведені положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяження щодо квартир № № 24, 55, 156, 190, 202, 208, 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3 також є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Якщо правочин скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків.
За таких умов у разі визнання недійсними договорів про внесення змін від 26.09.2014, 07.11.2014, 30.12.2014 та 20.01.2015, на підставі яких з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були виключені записи про іпотеку та обтяження, дія іпотеки та обтяження підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які виключено на підставі недійсних договорів, оскільки відпала підстава виключення цих записів.
Аналогічна правова позиція міститься у Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справах №6-53цс15 від 13.05.2015, №6-332цс15 від 27.05.2015.
Таким чином вимога позивача визнати ПАТ «Златобанк» іпотекодержателем з 25.07.2012 нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, а саме квартир №№24, 55, 156, 190, 202, 208, 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3, є зайвою, оскільки дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, так як відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 цієї статті, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позову) від сплати судового збору звільняється, зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення судового збору в дохід Державного бюджету України з відповідача-1 ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» у розмірі 13 398,00 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними вчинені між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код 35894495) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, буд. 12, літ «Б», код 31958717) правочини, а саме:
- договір від 26.09.2014 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 25.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим № 1060, який посвідчений цим же нотаріусом 26.09.2014 за реєстровим № 715;
- договір від 07.11.2014 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 25.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим № 1060, який посвідчений цим же нотаріусом 07.11.2014 за реєстровим № 843;
- договір від 30.12.2014 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 25.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим № 1060, який посвідчений цим же нотаріусом 30.12.2014 за реєстровим № 985;
- договір від 20.01.2015 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 25.07.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим № 1060, який посвідчений цим же нотаріусом 20.01.2015 за реєстровим № 9.
3. Скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача Публічного акціонерного товариства «Златобанк»:
- квартири № 156 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3:
запис від 26.09.2014, 12:13:20 про припинення іпотеки номер 1074254 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16076058 від 26.09.2014,12:15:14;
запис від 26.09.2014, 12:22:44 про припинення обтяження номер 7131034 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16076766 від 26.09.2014,12:27:25;
- квартири № 24 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3:
запис від 07.11.2014, 11:22:54 про припинення іпотеки номер 1069627 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17035353 від 07.11.2014, 11:23:57;
запис від 07.11.2014, 11:28:13 про припинення обтяження номер 1069591 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17035912 від 07.11.2014, 11:31:36;
- квартири № 218 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3:
запис від 30.12.2014, 11:43:55 про припинення іпотеки номер 1077162 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18475892 від 30.12.2014, 11:46:20;
запис від 30.12.2014, 11:49:53 про припинення обтяження номер 1077169 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18476232 від 30.12.2014, 11:51:01;
- квартири № 55 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3:
запис від 20.01.2015, 14:52:59 про припинення іпотеки номер 1076592 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18732778 від 20.01.2015, 14:54:15;
запис від 20.01.2015, 14:58:29 про припинення обтяження номер 1076604 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18733152 від 20.01.2015, 15:00:00;
- квартири № 190 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3:
запис від 20.01.2015, 15:22:32 про припинення іпотеки номер 1082728 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18734540 від 20.01.2015, 15:23:37;
запис від 20.01.2015, 15:27:57 про припинення обтяження номер 1082748 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18734902 від 20.01.2015, 15:29:58;
- квартири № 202 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3:
запис від 20.01.2015, 15:36:05 про припинення іпотеки номер 1131201 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18734540 від 20.01.2015, 15:37:04;
запис від 20.01.2015, 15:41:03 про припинення обтяження номер 1131155 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18735695 від 20.01.2015, 15:43:13;
- квартири № 208 в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 45/3:
запис від 20.01.2015, 16:01:01 про припинення іпотеки номер 1070354 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18736675 від 20.01.2015, 15:59:44;
запис від 20.01.2015, 16:03:39 про припинення обтяження номер 1070323на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18737031 від 20.01.2015, 16:05:44.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, буд. 12, літ «Б», код 31958717), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 13 398 (тринадцять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане - 18.01.2016.
Головуючий суддя В.О. Демидов
Судді С.М. Мудрий
М.О. Лиськов