Справа: № 826/831/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
18 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» про стягнення податкового боргу,-
Позивач в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (на даний час - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», в якому просив стягнути з відповідача податковий борг шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, а саме:
- авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 132 510,57 грн. на бюджетний рахунок №31114165700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 11024000);
- податок на прибуток приватних підприємств у сумі 113 106,00 грн. на бюджетний рахунок №31117009700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 11021000).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2015 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги даного позову.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за відповідачем станом на 02.12.2014 р. обліковується податкова заборгованість у розмірі 245 616,57 грн.
За твердженням позивача, вищевказана заборгованість виникла з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за 30.03.2014 р. згідно податкової декларації №9091133300 від 03.03.2014 р. у розмірі 129317,43 грн., пені у розмірі 3193,14 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств за 11.03.2014 р. згідно податкової декларації №9091133300 від 03.03.2014 р. у розмірі 113106,00 грн.
У зв'язку з цим, позивачем у відповідності до вимог ст. 59, п. 89.3 ст. 89 ПК України було надіслано на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» податкову вимогу за №6930-25 від 02.05.2014 р. та рішення про опис майна в податкову заставу від 07.05.2014 р. №361/26-59-25-01-14.
Станом на момент розгляду справи доказів добровільного погашення відповідачем вищезазначеної суми заборгованості надано не було.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.115. п.14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до п.п.17.1.10. п.17.1. ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового Кодексу України визначено, що платник податків подає заяву, зокрема, на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Отже, в силу приписів вищенаведених норм, встановлено можливість погашення грошового зобов'язання за рахунок наявної переплати без визначення будь-яких застережень щодо випадків, за яких податковий орган може відмовитися від сплати платником податків грошового зобов'язання за рахунок наявної у нього переплати. А реалізація такої можливості здійснюється шляхом подання відповідної заяви платником податків з правом визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування.
Позивач, як платник податку, вправі розпоряджатися власними коштами, зокрема шляхом звернення до податкового органу з заявою про здійснення заліку податкових зобов'язань. Не здійснення відповідачем такого заліку, при наявності відповідної переплати, порушує право позивача на розпорядження коштами.
Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідач на адресу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направив лист за №01-10/280314-1 від 28.03.2014 року, в якому просив зробити перерахунок переплати по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 113 202,00 грн. на р/р 31117009700011 (Податок на прибуток приватних підприємств) з призначенням платежу: «*;101;36593523; податок на прибуток за 2013р.» по коду бюджетної класифікації - 11021000.
Крім того, відповідач просив зарахувати переплату в сумі 122 256,00 грн. по сплачених у січні - лютому 2014 року авансових внесках з податку на прибуток (по коду бюджетної класифікації - 11024000) у рахунок погашення авансового внеску за березень 2014 року - сума 107 541,00грн. та часткового погашення авансового внеску за квітень 2014 року - сума 14 715,00 грн. (по коду бюджетної класифікації - 11024000). Залишок суми нарахованого авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2014 року у розмірі 92 760,00 грн. було сплачено TOB «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» 24 квітня 2014 року.
13 травня 2014 року відповідач на адресу Головного управління Міндоходів у м.Києві звернувся зі скаргою на бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а 21 травня 2014 року із скаргою на незаконну відмову ДПІ Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснити перерахунок переплати по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 113 202,00 грн. та зарахувати переплату у сумі 256,00 грн. по сплачених у січні - лютому 2014 року авансових внесках з податку на прибуток у зв'язку із необхідністю проведення звірки стану розрахунків з бюджетом по авансових внесках з податку на прибуток.
26 травня 2014 року TOB «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» отримало податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02 травня 2014 року № 6930-25 із визначення суми податкового боргу у розмірі 107 541,00 грн., яку 28.05.14р. оскаржило до Головного управління Міндоходів у м. Києві.
13 червня 2014 року Головне управління Міндоходів у м.Києві листом від 11 червня 114 року № 5153/10/26-15-20-02-15 повідомило TOB «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» про необхідність звернення до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві для проведення звірки стану розрахунків з бюджетом по авансових внесках з податку на прибуток.
Листом Головного управління Міндоходів у м.Києві від 11.06.2014 року № 5153/10/26--20-02-15 відповідача було повідомлено, що авансові внески з податку на прибуток за січень та лютий 2014 року нараховуються в картці особового рахунку платника податку у розмірі 1/12 нарахованої до сплати податку за попередній звітний (податковий) період 2012 рік, тобто у розмірі 117729,00 гривень та будуть враховані у зменшення нарахованої суми податку в податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік.
Відмовляючи в задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах даної справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2015р., що набрала законної сили, якою було підтверджено протиправність податкової вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві форми «Ю» від 02.05.2014 №6930-25 про сплату ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями у розмірі 107 541,00 грн. та зобов'язано податковий орган зарахувати товариству суму переплати по авансовим внескам з податку на прибуток в розмірі 113 202,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за 2013 рік та суму переплати в розмірі 122 256,00 грн. по сплаченим у січні - лютому 2014 року авансовим внескам з податку на прибуток у рахунок погашення авансового внеску за березень 2014 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" задоволено частково: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 02.05.2014 №6930-25; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві вчинити дії щодо зарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" наявної суми переплати по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 113 202,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за 2013 рік; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві вчинити дії щодо зарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" наявної суми переплати в сумі 122 256,00 грн. по сплаченим у січні - лютому 2014 року авансовим внескам з податку на прибуток у рахунок погашення авансового внеску за березень 2014 року - сума 107 541,00 грн. та часткового погашення авансового внеску за квітень 2014 року - сума 14 715,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Згідно ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
В силу положень ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Оскільки вищевказаним судовим рішенням, що у визначеному законом порядку набрало законної сили, податковий орган було зобов'язано зарахувати TOB «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» наявну суму переплати по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 113 202,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за 2013 рік та наявну суму переплати в сумі 122 256,00 грн. по сплаченим у січні - лютому 2014 року авансовим внескам з податку на прибуток у рахунок погашення авансового внеску за березень 2014 року - сума 107 541,00 грн. та часткового погашення авансового внеску за квітень 2014 року - сума 14 715,00 грн., колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог даного позову.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович
Повний текст ухвали виготовлено - 19.01.16 р.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Ключкович В.Ю.