22 грудня 2015 рокусправа № 804/8777/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьова Н.П.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1 (дов. №2224-0)
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року
у справі № 804/8777/15
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
до Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області
про визнання протиправним та скасування рішення №5 від 19.02.2015,-
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 5 від 19.02.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошові кошти у розмірі 1049,00 грн., належні гр.ОСОБА_2 та профінансовані відповідачем 06.03.2014, були зараховані цього ж дня банком на поточний технологічний рахунок клієнта №26205707055504 з огляду на відсутність відкритої картки у останнього для виплат пенсійних зарахувань. Позивач вказує, що після відкриття гр.ОСОБА_2 картки для виплат пенсійних нарахувань, грошові кошти переведено із технологічного рахунку на наведений вище рахунок. При цьому клієнт мав змогу користуватись грошовими коштами в сумі 1049,00 грн., а саме: здійснювати переказ коштів на інші рахунки, здійснювати з ними операції при зверненні на телефон 3700, а також зняти готівку при зверненні до відділення, використовуючи будь-яку картку банку, внаслідок чого застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасне зарахування коштів банком клієнту ОСОБА_2 є неправомірним.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В постанові суду зазначено, що позивачем порушено вимоги Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, та договору від 05.02.2010 №5, оскільки банком не зараховані на поточний рахунок ОСОБА_2, а 06.03.2014 зараховані на технологічний рахунок, де вони перебували до 26.03.2014.
Не погодившись з постановою першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю адміністративний позов. Позивач зазначає, що органом Пенсійного фонду необґрунтовано накладено штрафні санкції із застосуванням ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом прийняття рішення за порушення частини 11 цієї статті. В іншому - апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
До апеляційного суду відповідачем подані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, зазначає, що вимоги апеляційної скарги є незаконними та необґрунтованими.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, між управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області та Тячівським відділенням ЗРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір від 05.02.2010 №5 з додатковою угодою №1 від 21.02.2011 з терміном дії до 01.01.2015 (термін дії продовжено до 01.01.2016) щодо виплати пенсій та грошової допомоги.
Відповідачем проведено перевірку Тячівського відділення №5 ЗРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» з питань дотримання Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, за результатами якої складено акт від 17.02.2015 № 13.
Перевіркою виявлено несвоєчасне зарахування банком коштів пенсії гр. ОСОБА_2 в сумі 1049,00 грн., що були профінансовані територіальнім органом 06.03.2014, а зараховані на поточний рахунок лише 26.03.2014.
На підставі акту перевірки начальником управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області прийнято рішення № 5 від 10.02.2015 про застосування до ПАТ КБ «Приватбанк» фінансових санкцій за несвоєчасне повернення на банківські рахунки Пенсійного фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, яким на підставі ч.11 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовано штрафні санкції у розмірі 1049,00 грн.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення відповідача.
Питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999, якою затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках.
Пунктом другим вказаного Порядку передбачено, що виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.
Відповідно до п. 8 Порядку №1596 поточні рахунки одержувачам пенсій та грошової допомоги відкриваються уповноваженими банками у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків в національній та іноземній валюті.
Пунктом 19 Порядку №1596 встановлено, що зарахування відповідних сум пенсій та грошової допомоги установами уповноважених банків на поточні рахунки здійснюється не пізніше наступного операційного дня після надходження зазначених сум від органів Пенсійного фонду України, органів праці та соціального захисту населення.
З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2010 ОСОБА_2 подано відповідачу заяву щодо проведення з 01.12.2010 виплати належних йому сум пенсії на поточний рахунок №4627087886037664, відкритий в Тячівському відділенні філії «Закарпатського регіонального управління» Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
06.03.2014 відповідачем здійснено фінансування суми пенсії, належної ОСОБА_2 у розмірі 1049,00 грн. на поточний рахунок №4627087886037664, відкритий у позивача.
Цього ж дня, у зв'язку з відсутністю відкритих карток на ім'я ОСОБА_2, грошові кошти у розмірі 1049,00 грн. перераховані позивачем на поточний рахунок №26202706333504.
26.03.2014 грошові кошти в розмірі 1049,00 грн. перераховані позивачем на рахунок ОСОБА_2 для виплати сум пенсій №5168757255215040.
Відповідно до ч.11 ст.106 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
Отже, відповідальність, передбачена ч.11 ст.106 Закону України №1058-IV, настає за умови, зокрема, несвоєчасного зарахування на банківські рахунки пенсіонерів сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат.
Поняття банківського рахунку міститься в Закону України №2121-ІІІ від 07.12.2000 «Про банки та банківську діяльність». Так, відповідно до термінології, що міститься у статті другій вищеозначеного Закону, банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Згідно з приписами п.1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.
Під поточним рахунком розуміється рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Клієнт - власник поточного рахунку має право здійснювати операції за цим рахунком з використанням електронного платіжного засобу після укладення договору, на підставі якого надається і використовується електронний платіжний засіб (п.8.1 Інструкції №492).
Відповідно до п.1.14 ст.1 Закону України №2346-ІІІ від 05.04.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
Платіжна картка використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (п.1.27 ст.1 Закону України №2346-ІІІ від 05.04.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Банк-емітент відкриває клієнтам для обліку коштів за операціями з платіжними картками поточні рахунки за балансовими рахунками 2600, 2605, 2620, 2625, 2650, 2655 Плану рахунків (п.3.1 глави 3 Правил бухгалтерського обліку коштів з використанням платіжних карток у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України №123 від 08.04.2005 р.).
Отже, банківські рахунки 2600, 2605, 2620, 2625, 2650, 2655 за своєю суттю належать до поточних рахунків, які призначені для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій клієнта за допомогою платіжних інструментів.
Як вбачається з матеріалів справи, профінансована відповідачем сума пенсії гр.ОСОБА_2 у розмірі 1049,00 грн. зарахована позивачем на рахунок 26202706333504, який є поточним рахунком, розрахунково-касові операції за яким здійснюються за допомогою платіжної картки.
Положеннями п.п.1.3, 1.39, 1.40, ст.1 п.7.1.2 ст.1 та ст.40 Закону України №2346-ІІІ від 05.04.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» чітко передбачено, що грошові кошти, переказані платником отримувача, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів на поточному рахунку, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Таким чином, позивач, здійснивши зарахування грошових коштів у сумі 1049,00 грн. на поточний рахунок 26202706333504, діяв відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 «Про Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках», оскільки вищенаведений рахунок є поточним та вказане зарахування жодним чином не обмежило право гр.ОСОБА_2 на користування грошовими коштами у вищеозначеній сумі, а саме здійснення переказів коштів на інші рахунки, зняття готівки та здійснення інших операцій, передбачених чинним законодавством.
Отже правові підстави для відповідальності, передбаченої ч.11 ст.106 Закону №1058-IV, в даному випадку відсутні.
Щодо доводів позивача про необґрунтоване прийняття відповідачем саме рішення про застосування штрафних санкцій апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено вище, згідно ч.11 ст.106 Закону №1058 виконавчі органи Пенсійного фонду мають право за несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду відповідних сум коштів накладати на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
Відповідно до підпункту 5 пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.02 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Пунктом 2.3 вказаного Положення управління Пенсійного фонду України наділено правом застосовувати фінансові санкції, адміністративні стягнення, передбачені законом, при цьому відповідно до п.3.2 цього Положення начальник управління у встановленому порядку виносить рішення про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.03 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка визначає, в тому числі, процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та пені (п.1.2 Інструкції).
Відповідно до п.9.5 цієї Інструкції факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, посадова особа органу Пенсійного фонду оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт підписується посадовими особами органу Пенсійного фонду та страхувальника.
Рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник.
Затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 21-2 від 19.12.03 Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при оскарженні рішень про нарахування пені та накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 10 статті 106 Закону, та організацій, які здійснюють виплату і доставку пенсій, на рішення про накладення штрафів, передбачених частиною 11 статті 106 Закону.
Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності колегія суддів вважає, що відсутність в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямого визначення порядку, за якою органи Пенсійного фонду України застосовують передбачений ч.11 ст.106 цього Закону штраф, не позбавляє Пенсійний фонд України права реалізовувати приписи наведеної норми шляхом прийняття рішення начальником управління Пенсійного фонду України, яке (рішення) є єдиної встановленою на законодавчому рівні формою процесуального документу, який приймається в такому випадку.
Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій рішення №5 від 19.02.2015 прийнято відповідачем в межах його повноважень, у спосіб, що встановлений законом, проте, як встановлено вище, оскаржуване рішення відповідача є безпідставним.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм права, що призвело до неправильного вирішення спору і відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції від 04 серпня 2015 року з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року у справі № 804/8777/15 скасувати, прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області № 5 від 19.02.2015.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко