печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27195/15-ц
Категорія 18
07 грудня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого : судді Матійчук Г.О.,
при секретарі: Мудрак О.Р.,
за участі: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача - Григоренко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛІЗИНГ УКРАЇНА» про визнання недійсним договору, застосування правових наслідків недійсності правочину, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом та просив визнати недійсним договір фінансового лізингу №001443 від 27 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «ЄВРОЛІЗИНГ Україна» (Код ЄДРПОУ 39321814); застосувати правові наслідки недійсності правочину - зобов'язати ТОВ "ЄВРОЛІЗИНГ УКРАЇНА" повернути усі сплачені ОСОБА_3 кошти, що були спрямовані на організацію та виконання договору фінансового лізингу №001443 від 27.04.2015 року в подвійному розмірі у сумі 72 000 грн. 00 коп.; застосувати правові наслідки недійсності правочину - зобов'язати ТОВ "ЄВРОЛІЗИНГ УКРАЇНА" повернути суму комісії банку за послуги прийому платежів готівкою, сплачену ОСОБА_3 на організацію та виконання договору фінансового лізингу №001443 від 27.04.2.015 року у сумі 360 грн 00 коп.; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп., яка була завдана ТОВ «ЄВРОЛІЗИНГ Україна» ОСОБА_3; стягнути на користь ОСОБА_3 723 грн. 61 коп. витрат судового збору з вимог майнового характеру та 100,00 грн. витрат судового збору з вимог немайнового характеру щодо відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він звернувся до відповідача з метою придбання автомобіля марки «Киа» 2013 року випуску. Представник відповідача запевнила його в тому, що фіксована вартість автомобіля становить 215 000 грн. Однак, працівники ТОВ «Євролізинг Україна» навмисно надавали позивачу хибні твердження, що не відповідали дійсності та навмисно замовчували обставини, що є суттєвими при укладенні договору. Запропонований на підпис позивачу договір фінансового лізингу був укладений на інший автомобіль, іншого року випуску та за іншу вартість, що більше від заявленої суми майже в два рази. За досить короткий час, переборовши сумнів, довірившись попереднім усним завірянням, ОСОБА_3 підписав договір фінансового лізингу на вкрай невигідних для нього умовах. З моменту підписання договору фінансового лізингу жодного платежу позивач не здійснив, оскільки зрозумів, що був введений в оману відносно умов придбання автомобіля, які кардинально відрізнялися від фактично викладених в договорі фінансового лізингу. З приводу скасування вказаного договору та повернення помилково сплаченої суми 36 000,00 грн. звертався із заявою до підписанта вже наступного дня, однак представник відповідача сказала, що це є неможливим, бо договір вже підписаний та категорично відмовилась від прийняття заяви. В подальшому 08.05.2015 р. повторно звернувся до головного офісу відповідача та отримав листа, в якому повідомлялось про сплату ним адміністративного платежу та авансу, що повністю не відповідає дійсності, оскільки він лише раз сплатив однією сумою платіж, як передоплату в рахунок вартості авто.
Моральна шкода полягає в порушенні нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження нормального активного громадського життя, погане самопочуття, приймання заспокійливих препаратів, душевних стражданнях та переживаннях.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з підстав, вказаних в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.04.2015 року між ТОВ «Євролізинг Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір фінансового лізингу № 001443 з відповідними додатками до нього, а саме: графіку сплати авансового лізингового платежу та специфікації обраного транспортного засобу, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до умов укладеного договору Відповідач придбає у свою власність бажаний предмет договору і надає його Позивачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного правочину. Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у договорі та специфікації (а.с.13-23).
Предметом вказаного договорує автомобіль КІА RiO, вартість якого становить 358 600 грн.
В день укладення договору ОСОБА_3 сплачено адміністративний платіж в сумі 36 000,00 грн, що підтверджується квитанцією (а.с.25).
08 травня 2015 року ОСОБА_3 звертався до відповідача з заявою про розірвання договору фінансового лізингу та повернення коштів в сумі 36 000 грн.(а.с.27-28).
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 зазначає, що його було введено в оману відповідачем, чим порушено його права та просить визнати договір недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Згідно п. п. 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
ОСОБА_3 не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач дійсно та навмисно ввів його в оману щодо істотних умов договору. Крім того, позивач підписав договір фінансового лізингу, в якому чітко визначено його істотні умови та платежі за договором, а отже ОСОБА_3 погодився з умовами договору. Ніщо не заважало позивачу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням та у разі незгоди з його змістом відмовитися від підписання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому відсутні підстави для визнання договору фінансового лізингу недійсним, оскільки договір укладений відповідно до норм чинного законодавства, позивач добровільно погодився на його укладення.
Також в судовому засіданні не знайшло підтвердження посилання позивача на те, що з вини відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, оскільки жодного доказу на підтвердження обставин, на які позивач посилається, обгрунтовуючи спричинення йому відповідачем моральної шкоди суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203. 215, 230, 626-628 ЦК України, ст. ст. 6, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недісними» від 06.11.2009 року № 9, ст. ст. 10, 11, 27, 31, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛІЗИНГ УКРАЇНА» про визнання недійсним договору, застосування правових наслідків недійсності правочину, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Г.О. Матійчук