печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5827/15-ц
Категорія 19
02 грудня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Новак Р.В.,
при секретарі - Кирилюк Н.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Ланового С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про визнання недійсним договору та стягнення коштів, -
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати недійсним договір № 001542 фінансового лізингу від 24.12.2014 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 28500,00 грн. та судові витрати. Свої позовні вимоги тим, що при укладанні договору, менеджер відповідача не надала позивачу ретельно ознайомитись із змістом договору фінансового лізингу оформила рахунок та надала його позивачу для оплати, та не було роз'яснено призначення платежу в розмірі 28500,00 грн., який виявся комісійною винагородою лізингодавцю за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору. Натомість позивач вважав, що це авансовий платіж з вартості автобуса. Такими діями представник відповідача ввела позивача в оману.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх з наведених у позові підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в письмових запереченнях.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 24.12.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу №001542.
Договір фінансового лізингу № 001542 вчинений у письмовій формі, підписаний ОСОБА_1 на кожному аркуші зазначеного договору.
Крім того, 24.12.2014, в день підписання договору, позивачем було написано заяву про те, що він уважно прочитав та зрозумів умови договору і отримав свій примірник договору разом з додатками №№ 1, 2, 3.
24.12.2014 позивач підписав заяву на отримання фінансового лізингу, в якій вказано про марку, модель, та вартість предмета лізингу, котрий він самостійно обрав.
Того ж дня, 24.12.2014, на виконання п. 8.2.1а ст. 8 договору, позивач сплатив відповідачу 28500,00 грн. - комісію за організацію, яка була сплачена позивачем відповідно до умов договору та відноситься до інших витрат, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем не надано, жодного належного та допустимого доказу щодо факту введення його в оману, наявності в діях відповідача умислу.
Підтвердженням отримання позивачем повної, необхідної, доступної та достовірної інформації про договір є особисте підписання позивачем кожної сторінки договору, та заяву про повноту отриманої інформації.
Правочин сторонами укладено в письмовій формі, особисто підписаний позивачем та повноважною особою відповідача та скріплений його печаткою, з дотриманням вимог ст.ст. 202, 203 ЦК України до чинності правочину.
Крім того, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження посилання позивача про те, що ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» здійснює свою діяльність без відповідної ліцензії, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3. 4 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів мас право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
Аналіз наведеного положення закону дає підстави для висновку, що оскільки відповідач не є кредитною установою, тому отримання ліцензії на здійснення послуг фінансового лізингу не потрібно.
Крім того, ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» взято на облік в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, як таке, що має право надавати послуги з фінансового лізингу, що підтверджується довідкою про взяття на облік юридичної особи від 08.10.2013. У зв'язку із внесенням змін до установчих документів щодо місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» було здійснено перереєстрацію в Нацкомфінпослут та отримано довідку від 16.04.2015 із внесеними змінами.
Надання послуг з фінансового лізингу та порядок, якого необхідно дотримуватись при наданні цієї послуги юридичними особами суб'єктами підприємницької діяльності, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають право надавати фінансові послуги, регулюється «Положенням про надання послуг з фінансового лізинг) юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами», затвердженим Розпорядженням Державної комісії, що здійснює державне регулювання ринку фінансових послуг України № 21 від 22.01.2004, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2005 № 761/1041.
В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилався позивач та представник позивача, а саме, що предмет лізингу в договорі не визначений індивідуальними ознаками, пункти 3.5, 5.7 договору суперечать ст. 808 ЦК України, що умови договору не передбачають право позивача на його розірвання, що умови пунктів 6.7, 8.7, 8.10 договору суперечать вимогам ч. 6 ст. 762 ЦК України, що п.п. 8.14, 11,5, 12.2 12.5, 12.7, 12.10 - 12.12 договору - є несправедливими та такими, що суперечать принципу добросовісності і створюють істотиний дисбаланс прав та обов'язків, та й інші обставини на які посилався позивач та його представник в позовній заяві, повністю та беззаперечно спростовуються матеріалами справи.
Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Аналізуючи зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача з боку відповідача, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 614, 615, 901 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про визнання недійсним договору та стягнення коштів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з моменту проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: Р.В. Новак