Справа № 755/20476/15-ц
Ухвала
"28" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гаврилової О.В.,
при секретарі - Неділько Л.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 04.09.2015 року, ухваленого у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник заявника в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, була повідомлена про час та місце судового розгляду належним чином, заяв чи пояснень суду не подала.
Неявка сторін чи однієї із сторін, згідно зі ст. 389-9 ЦПК України, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені заявником підстави для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду, суд приходить до наступного.
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
Третейський суд це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом, зокрема статтею 6 Закону України "Про третейські суди".
04.09.2015 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 93 920,10 грн. та сплаченого третейського збору.
При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 389-10 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 ч.1 ст.389-10 Цивільного процесуального кодексу України, суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких третейськими судами заборонений.
Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.
Оскільки ОСОБА_1 є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 20.05.2015р. у справі № 6-64цс15, якщо на дату укладення кредитного договору, який містить третейське застереження, Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) і третейське застереження, яке міститься у цьому договорі було укладено в порушення вимог п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», справа, у якій прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду відповідно до Закону.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015р. у справі № 6-2074цс15, положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», які містять заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи), поширюються на правовідносини з питань виконання, зміни, розірвання договору споживчого кредиту. Отже, суди дійшли помилкового висновку про те, що заборона на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів не поширюється на спори про захист прав банківських установ, тобто спори, в яких позивачем є банківська установа, а відповідачем - споживач.
Виходячи з суб'єктивного складу сторін та характеру спірних правовідносин, що були предметом розгляду у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, цей спір не підвідомчий третейському суду, що дає підстави відмовити у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду на підставі п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, з урахуванням положень п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди».
Враховуючи викладене та керуючись п.14 ст.6, п.2 ч.6 ст.56 ЗУ «Про третейські суди», ст.ст. 209-210, 389-9, 389-10, 389-11 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на виконання рішення Третейського суду.
Роз'яснити учасникам процесу, що після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: