Справа № 755/16660/15-ц
"16" листопада 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В. П.
з секретарем Красновою І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особа Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особа Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 прописаний відповідач, який є її сином та 04 березня 2010 року в ній не проживає, у зв'язку з тим, що переїхав на постійне місце проживання до іншої країни. Відповідач не користується житловим приміщенням і обов'язки, щодо утримання квартири покладені на позивача.
Позивача в судове засідання не з'явилася надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився і не повідомив суд про причини неявки.
Предатсавник третьої особи Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві в судове засідання не з'явився надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності,
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.
У відповідності до вимог ст.. 224 ЦК України , суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів - в порядку заочного розгляду.
У відповідності до ч.2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_4. ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17 березня 2009 року.
Відповідно до довідки Форми № 3 від 26.08.2015 року виданої ЖРЕО - 409 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Відповідач ОСОБА_2 в квартирі не проживає , що підтверджується Актом від 10.06.2015 року.
Необхідність визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, позивач обгрунтовує порушенням його права вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, та необхідність сплачувати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Відповідно п.10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлених строків. В разу їх поважності ( перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірності поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на майно яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 386 ЦК України позивач, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні його права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особа Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп., відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір в сумі по 243 грн. 60 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 71, Житлового кодексу УРСР, п.10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України",ст.ст.10, 57, 58, 60, 209, 212-215, 226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особа Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у 243,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.