24 грудня 2015 року м. Львів Справа № 876/11445/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року по справі № 2а/0370/653/12 за позовом Приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» до відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Волинській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
Приватне акціонерне товариство «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» (далі - ПАТ «Любомльське РТП») звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Волинській області (далі - ВДВС Любомльського РУЮ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати виконавчий лист № 2477, виданий 29 листопада 2010 року Волинським окружним адміністративним судом, таким, що не підлягає виконанню, зобов'язати відповідача повернути незаконно реалізоване його майно (столову (літера Б-1) загальною площею 311,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Любомль, вул. Дружби, 93) та визнати протиправними дії відповідача при виконанні вказаного вище виконавчого листа.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року вказану вище ухвалу суду скасовано в частині залишення без розгляду вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Любомльське РТП» оскаржило її в апеляційному порядку, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ним було самостійно виконано судове рішення, на виконання якого Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 29 листопада 2010 року № 2477, про що відповідач був повідомлений належним чином. Також зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» ВДВС Любомльського РУЮ не надіслано йому постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа та незаконно передано на реалізацію його нерухоме майно.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що судом не встановлено обставин, а відповідачем не надано належних доказів, які б давали підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в порядку передбаченому статтею 259 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
Частиною 2 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Разом з тим, необхідно зазначити, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначений частиною 4 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що визначена статтею 259 Кодексу адміністративного судочинства України процедура визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, спрямована на захист прав боржника, може здійснюватися лише на завершальній стадії судового процесу - стадії виконання судового рішення та є можливою до моменту виконання рішення суду в повному обсязі.
Як видно з матеріалів справи, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року по справі № 2а-18413/09/0370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року, стягнуто з ВАТ «Любомльське РТП» в користь управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області заборгованість в сумі 4411,11 грн з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На виконання вказаного рішення Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 29 листопада 2010 року № 2477.
03 грудня 2010 року заступником начальника ВДВС Любомльського РУЮ ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 23399912 з виконання згаданого вище виконавчого листа, якою надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 09 грудня 2010 року.
28 липня 2011 року заступником начальника ВДВС Любомльського РУЮ ОСОБА_2 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про стягненню з ВАТ «Любомльське РТП» 4411,11 грн. заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі Волинської області у зв'язку з перерахуванням зазначеної суми на рахунок стягувача розпорядженням від 26 липня 2011 року.
Заява про збільшення позовних вимог, у якій ПАТ «Любомльське РТП» заявлено вимогу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, подана до суду 26 червня 2013 року, тобто після закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням судового рішення.
Закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням судового рішення та повернення виконавчого листа до суду, що його видав, є обставинами, які унеможливлюють визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки, як зазначалось вище, встановлена статтею 259 Кодексу адміністративного судочинства України процедура визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, спрямована на захист прав боржника від можливих зловживань з боку стягувача та може застосовуватись на стадії його виконання.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги ПАТ «Любомльське РТП» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, необхідно зазначити, що приймаючи до розгляду позовну вимогу позивача (боржника у виконавчому провадженні) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції припустився помилки, оскільки згідно з вимогами статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України питання визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, розглядається судом виключно за заявою стягувача або боржника, а відповідно розгляд такої заяви неможливий в порядку позовного провадження. Однак таке порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення питання, а тому не може бути підставою для скасування рішення суду.
Щодо решти доводів апеляційної скарги, то такі є безпідставними, оскільки стосуються вимог, які залишені без розгляду ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року, переглянутої в апеляційному порядку Львівським апеляційним адміністративним судом, за результатами чого постановлено ухвалу від 01 жовтня 2015 року.
Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив правильне по суті судове рішення, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року по справі № 2а/0370/653/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлено 25 грудня 2015 року.