02 грудня 2015 року Справа № 876/6287/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Арес» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2010р. у адміністративній справі за позовом Приватного малого підприємства «Арес» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість,-
З адміністративним позовом до суду звернулось Приватне мале підприємство ( далі - ПМП «Арес» ) в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ № 0000222301/1 від 02.06.2008р. та № 0000232301/1 від 02.06.2008р. (а.с.3-8).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.138-144).
З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - МПП «Арес», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.149-152).
За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року постанову Волинського окружного адміністративного суду було скасовано, визнано протиправними і скасовано прийняті Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської обл. Державної податкової служби наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000222301/1 від 02.06.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 1234500 грн., в тому числі 823000 грн. за основним платежем та 411500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 000232301/1 від 02.06.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 795900 грн., в тому числі 530600 грн. за основним платежем та 265300 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зобов'язано орган Державної казначейської служби України стягнути на користь Приватного малого підприємства «Арес» судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. Державної податкової служби.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.05.2015 р. постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В ухвалі касаційної інстанції зазначається про відсутність в матеріалах справи доказів отримання інформаційно - консультаційних послуг та необхідність дослідження при новому апеляційному розгляді вказаної обставини.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції в період 15.02.2008р.-14.03.2008р., відповідачем - Луцькою ОДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка ПМП «Арес» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.09.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 50/02899/2301/31183780 від 14.03.2008р. (а.с.9-32).
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств за обревізований період на загальну суму 823000 грн., та вимог пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість /ПДВ/ на загальну суму 530600 грн..
На підставі вказаного Акта перевірки і за результатами процедури апеляційного узгодження податкових зобов'язань податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 000232301/1 від 02.06.2008р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 795900 грн., в тому числі 530600 грн. основного платежу та 265300 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.34);
№ 0000222301/1 від 02.06.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1234500 грн., в тому числі 823000 грн. основного платежу та 411500 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.33).
Проведеною перевіркою встановлено, що протягом обревізованого періоду позивач отримував інформаційно-консультаційні послуги згідно укладених наступних договорів:
з ПП «Рівал» - договір від 01.08.2005р.; факти отримання послуг стверджуються актами виконаних робіт від 15.08.2005р. та 30.09.2005р.; розрахунки проведені шляхом видачі векселя, емітованого 17.10.2005р.; виконавцем послуг надані податкові накладні № 7 від 30.09.2005р. та № 4 від 15.08.2005р.;
з ТзОВ «Гнідава-Буд» - договір від 27.02.2006р.; факти отримання послуг стверджуються актами виконаних робіт від 13.03.2006р., 20.03.2006р. та 27.03.2006р.; розрахунки проведені шляхом видачі векселя; виконавцем послуг надані податкові накладні № 4/3 від 27.03.2006р., № 4/1 від 13.03.2006р., № 4/2 від 20.03.2006р.;
з ТзОВ «Регіон-Агро» - договір від 01.06.2006р.; факт отримання послуг стверджується актом виконаних робіт від 30.06.2006р.; розрахунки проведені шляхом видачі векселя, емітованого 31.08.2006р.; виконавцем послуг надано податкову накладну № 5 від 30.06.2006р.;
з ПП «Стайлер» - договір від 20.11.2006р.; факт отримання послуг стверджується актом виконаних робіт від 29.12.2006р.; розрахунки проведені шляхом видачі векселя, емітованого 02.04.2007р.; виконавцем послуг надано податкову накладну № 16 від 29.12.2006р.;
з ПП «Глобал-Трейд» - договір від 01.08.2007р.; факти отримання послуг стверджуються актами виконаних робіт № 1 від 29.08.2007р., № 2 від 28.09.2007р.; виконавцем послуг надані податкові накладні № 9 від 29.08.2007р., № 15 від 28.09.2007р., № 16 від 28.09.2007р.;
з ПМП «Л-Трейд» - договір від 04.06.2007р.; факт отримання послуг стверджується актом виконаних робіт від 12.06.2007р.; виконавцем послуг надано податкову накладну № 9 від 12.06.2007р.;
з ТзОВ «ОК-консалтинг груп» - договір від 03.07.2006р.; факт отримання послуг стверджується актом виконаних робіт № ОУ-0000002 від 15.07.2006р.; виконавцем послуг надано податкову накладну № 2 від 15.07.2006р. (а.с.67-73, 97-116, 121-127).
Згідно висновків податкового органу надані акти виконаних робіт та дані укладених договорів свідчать про неактуальність понесених витрат при здійсненні діяльності позивача, що суперечить вимогам п.5 ст.203 ЦК України. Також в представлених документах відсутнє детальне визначення переліку наданих послуг та їх конкретний зв'язок із специфікою діяльності ПМП «Арес», не вказано яким саме працівникам підприємства проведено навчання та не дотримано умов договору щодо оформлення виконаних робіт, а саме відсутні письмові рекомендації з питань, які передбачені у вищевказаних договорах, не вказані необхідні нормативні документи, не надано документів, які підтверджують проведення консультацій в робочих групах.
Під час проведення перевірки позивачем не надано всіх відповідних документів, зокрема, актів виконаних робіт, оформлених відповідно до п.п.1.2, 2.1, 2.3, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністра фінансів України № 8 від 24.05.1995р., які б містили детальне визначення переліку наданих послуг, перелік працівників підприємства, яким проведено навчання, письмових рекомендацій по питаннях, зазначених в укладених договорах.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов висновку, що порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» знайшло своє підтвердження, оскільки понесені позивачем витрати на придбання послуг не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які б містили відомості про реальне здійснення господарських операцій. Акти виконаних робіт складені в загальній формі, види робіт не в повній мірі співпадають із предметом послуг, визначених в договорах. Розрахунки із контрагентами на момент підписання актів виконаних робіт та видачі податкових накладних не проводилися; також не убачається вплив отриманих послуг на прибутковість діяльності підприємства. У деяких питаннях послуги надавалися з питань, які не входять до переліку діяльності підприємства.
Між тим, висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими та передчасними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, згідно п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Установлення додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).
Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг, за наявності первинних документів, що підтверджують їх достовірність та реальність.
На підтвердження фактичного отримання послуг, вартість яких була включена позивачем до складу валових витрат, їх змісту, фактичного понесення витрат позивачем було надано належні первинні бухгалтерські документи і такі містяться в матеріалах справи, а саме, договори, акти здачі-приймання виконаних робіт і наданих послуг, які містять всі реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Разом з тим, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та при цьому мають містити визначені цим Законом обов'язкові реквізити (ст. 9 Закону № 996-XIV).
Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.
При цьому жодним нормативно - правовим актом не затверджено форми бланку акту надання послуг, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для первинних та зведених облікових документів - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також слід зазначити, що незначні недоліки в заповненні актів, носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавленні юридичної сили і доказовості зазначеного первинного документа щодо наданих позивачу послуг, оскільки в силу відсутності визначення поняття «податковий облік» в чинному законодавстві та з точки зору пп. 1.2.3 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банках України, в якому зазначено, що податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати відповідно до законодавства України і використовується для складання податкової звітності, форма, правила, порядок і термін подання якої визначаються ДПАУ, та при цьому, як зазначено у цьому пункті Положення, зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік, фінансовий (бухгалтерський) та податковий облік - це різні поняття. Відповідно, недотримання вимог, що пред'являються до оформлення первинного документа в бухгалтерському обліку, не може бути підставою для прийняття рішення про виключення суми зі складу валових витрат.
Матеріалами справи засвідчується, що акти прийому - передачі наданих послуг від ПП «Рівал» - договір від 01.08.2005р., підтверджуються актами виконаних робіт від 15.08.2005р. та 30.09.2005р.; з ТзОВ «Гнідава-Буд» - договір від 27.02.2006р., факти отримання послуг підтверджуються актами виконаних робіт від 13.03.2006р., 20.03.2006р. та 27.03.2006р.; з ТзОВ «Регіон-Агро» - договір від 01.06.2006р., підтверджується актом виконаних робіт від 30.06.2006р.; з ПП «Стайлер» - договір від 20.11.2006р., підтверджується актом виконаних робіт від 29.12.2006р.; з ПП «Глобал-Трейд» - договір від 01.08.2007р,. підтверджуються актами виконаних робіт № 1 від 29.08.2007р., № 2 від 28.09.2007р.; з ПМП «Л-Трейд» - договір від 04.06.2007р., підтверджується актом виконаних робіт від 12.06.2007р.; з ТзОВ «ОК-консалтинг груп» - договір від 03.07.2006р., підтверджується актом виконаних робіт № ОУ-0000002 від 15.07.2006р. містять зміст та обсяг господарської операції: «надання інформаційно - консультаційних послуг згідно контрактів від 01.08.2005р., від 27.02.2006р., від 01.06.2006 р., від 20.11.2006р. від 01.08.2007р., від 04.06.2007р., від 03.07.2006р.». Також підприємством надані копії банківських документів про часткову оплату отриманих послуг протягом 2007-2008 років (а.с.128-132). Безпосередньо в самих контрактах наводиться перелік сфер, у яких надаються інформаційно-консультаційні послуги, у зв'язку з чим в актах зроблене посилання на контракти. Щодо одиниці виміру господарської операції, то згідно з вказаними контрактами позивач виступив замовником інформаційно-консультаційних послуг і в цих контрактах погодив фіксовану вартість даних послуг. Отже, одиницею виміру інформаційно-консультаційних послуг є власне послуга. Також, зазначені акти прийому-передачі наданих послуг містять й інші обов'язкові реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, - дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, підпис осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. До матеріалів справи, на стадії апеляційного розгляду у 2012 році, було долучено письмові докази у кількості 18 ( вісімнадцяти папок), які засвідчують отримання консультаційних послуг позивачем від вказаних контрагентів. Позивачем було зазначено, що суду апеляційної інстанції будуть представлені копії документів з врахуванням тієї обставини, що оригінали первинних документів, які підтверджують виконані роботи були вилучені на виконання Постанови про проведення обшуку від 16.10.2007 року ( а.с. 117-120). В подальшому, податковим органом 14.03.2008 р. було здійснено виїзну планову документальну перевірку за період з 01.07.2004 року по 30.09.2007 року та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Наявність вказаних документів засвідчується змістом клопотання від 18.09.2012 р. ( а.с.173), від 12.10.2012 р.( а.с. 186) та примірником супровідного документа від 25.10.2012р. ( а.с.199).
Зміст долучених на стадії апеляційного розгляду доказів стосується надання інформаційно-консультативних послуг з приводу дослідження первинного і вторинного ринків вантажної техніки, вимог антимонопольного законодавства та конкурентного законодавства до діяльності підприємств на ринку цукру України ( один з видів діяльність позивача - оптова торгівля цукром, дослідження кон'юнктури ринку ), динаміка виробництво елеваторів та обладнання, законодавче рулювання експортних та імпортних операцій, митне регулювання в окремих технологічних процедурах, тарифне регулювання, оцінка вантажних автомобілів провідних виробників на території України, устаткування підйомних механізмів, загальні положення щодо організації митного контролю в Україні, оцінка використання добрив для отримання урожаю в Україні, послуги підрядних організацій та інвестування в будівництві, бізнес - план щодо розвитку та виробництва на ринку цукру в Україні, правовий режим спільної діяльності підприємств з іноземними юридичними особами на території України, використання домкратів та інших підйомних транспортних засобів, діяльність ліфтів, обладнання для транспортування, навантажувально-розвантажувальні роботи, бізнес - план розвитку( програма діяльності), конвеєри та елеватори безперервної дії. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), є одним із доказів вчинення господарської операції, в той же час, відсутність у вказаному первинному документі розгорнутої інформації про конкретні послуги, надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру самі по собі не можуть свідчити про фактичне ненадання послуг.
Покликання податкового органу на відсутність зв'язку зазначених послуг з господарською діяльністю підприємства також не можна визнати обґрунтованими. Адже, як випливає зі змісту пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» умовою для включення вартості послуг до валових витрат підприємства є саме призначення таких для використання у господарській діяльності. Тобто, в даному разі зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю позивача має бути встановлений шляхом аналізу призначення результатів цих послуг з урахуванням їх сутності. Як встановлено колегією суддів, спірні послуги пов'язані з економіко-правовим забезпеченням діяльності підприємства. Власне ж оцінка доцільності придбання послуг перебуває поза компетенцією податкового органу, позаяк стосується діяльності позивача як самостійного суб'єкта господарювання.
Окрім цього, під час розгляду справи податковий орган не доводив безтоварного характеру господарських операцій, обізнаність позивача щодо діяльності його контрагентів, зокрема щодо створення їх з протиправною метою і несплати ними податків, наявності зговору на викрадення коштів державного бюджету шляхом безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту, тощо; суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів та державних органів (в тому числі постанови про порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб позивача та його контрагентів). Також п.2.15.3 цього Акту перевірки стверджується про відсутність від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, позивач не декларував від'ємне значення ПДВ.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
За даних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушень при формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками здійснення операцій з поставки спірних послуг.
З врахуванням наведеного, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, слід визнати протиправними і скасувати прийняті Луцькою ОДПІ податкові повідомлення-рішення.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 41, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Арес» задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Приватного малого підприємства «Арес» задовольнити
Визнати протиправними і скасувати прийняті Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської обл. Державної податкової служби наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0000222301/1 від 02.06.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 1234500 грн., в тому числі 823000 грн. за основним платежем та 411500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 000232301/1 від 02.06.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 795900 грн., в тому числі 530600 грн. за основним платежем та 265300 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_1