Справа № 201/18184/15-к
Провадження № 1-кс/201/10490/2015
25 грудня 2015 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, постанову прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 26.06.2015 про закриття кримінального провадження № 42015040000000228, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2015, та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 42015040000000228 та зобов'язати прокурора вжити ряд дій у кримінальному провадженні.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що рішення про закриття кримінального провадження про вчинення кримінального правопорушення прийнято фактично без проведення належного досудового розслідування.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав у повному обсязі та просив скасувати постанову слідчого прокуратури про закриття кримінального провадження № 42015040000000228.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 з огляду на законність прийнятої прокурором ОСОБА_5 постанови про закриття кримінального провадження № 42015040000000228.
Суд, дослідивши матеріали скарги та матеріали досудового розслідування №42015040000000228, приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 чинного кримінального процесуального закону слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 26 червня 2015 року кримінальне провадження № 42015040000000228, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 березня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, було закрито у зв'язку з відсутністю в діянні працівників правоохоронних органів Дніпропетровської області складу кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону слідчим не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження від 26 червня 2015 року не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.
За змістом постанови про закриття кримінального провадження від 26 червня 2015 року висновок про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України слідчий обґрунтував тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження не було встанолено будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення працівниками правоохоронних органів Дніпропетровської області кримінальних правопорушень. Проте, суд вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст.ст. 9, 91, 110 КПК України, оскільки висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі були зроблені передчасно, без належної перевірки обставин викладених в заяві ОСОБА_3 та не надавши відповідної оцінки доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності.
Про необґрунтованість постанови слідчого прокуратури від 26 червня 2015 року також свідчить те, що оскаржувана постанова не містить аналізу та належної оцінки здобутим під час досудового розслідування доказам та не містить спростування заявлених ОСОБА_3 відомостей та обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження № 42015040000000228, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 березня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, не були дотримані вимоги чинного кримінально процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову від 26 червня 2015 року, яка на підставі цього підлягає скасуванню.
Що стосується інших вимог ОСОБА_3 , зазначених у скарзі, останні можуть бути предметом розгляду після скасування постанови про закриття кримінального провадження та відновлення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 303-307, 369, 376 КПК України, суд -
Скаргу задовольнити частково.
Постанову прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 26.06.2015 про закриття кримінального провадження № 42015040000000228, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2015, скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 42015040000000228, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2015, направити до прокуратури Дніпропетровської області для продовження досудового розслідування.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1