24 грудня 2015 року справа № 823/5290/15
м. Черкаси
08 год. 56 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мишенка В.В.,
при секретарі - Гордієнку Ю.П.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Пилипаса Р.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА про зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_3 (далі-позивач) до департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА (далі - відповідач), в якому просить: 1. визнати поважними причини пропуску шестимісячного строку звернення та поновити пропущений строк для переоформлення автомобіля М1 11022 Таврія ЗАЗ 11020632, номер кузова НОМЕР_1; 2. зобов'язати відповідача видати ОСОБА_3 довідку-розрахунок щодо результатів розрахунку ступеня зношення автомобіля за формою затвердженою Мінсоцполітики та платіжні реквізити отримувача коштів для викупу вказаного автомобіля; 3. зобов'язати департамент видати довідку за формою затвердженою Мінсоцполітики про перереєстрацію транспортного засобу в УДАІ УМВС України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 - інвалід війни I групи у 2004 році був забезпечений через ГУ праці та соцзахисту населення Черкаської ОДА автомобілем марки М1 11022 Таврія ЗАЗ 11020632. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, проте у відповідності до п. 16 Порядку № 999, вказаний автомобіль надається іншому членові сім'ї померлого інваліда, якщо останній виявив бажання його отримати, при цьому має всі умови визначені Порядком. Позивач, наголошує, що він відповідає критеріям, однак департамент соціального захисту населення Черкаської ОДА відмовив в задоволенні звернення, посилаючись на пропуск ОСОБА_3 шестимісячного строку звернення. З даним твердженням позивач категорично не згідна з огляду на те, що остання протягом всього часу з дня смерті діда, зверталася до відповідача, щодо надання їй дозволу на викуп вказаного автомобіля, а тому, вважає, відмову у наданні дозволу безпідставною.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
ОСОБА_3, являється внучкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 інваліда війни I групи, ОСОБА_4, який у 2004 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями" від 19.06.2006 № 999 та згідно з рішенням колегії Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА безкоштовно отримав автомобіль марки М1 11022 Таврія ЗАЗ 110206, номер кузову НОМЕР_1.
Родинні відносини між позивачем та померлим ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвоми про народження та свідоцтвом про одруження дочки (ОСОБА_3) ОСОБА_4 Крім того, у відповідності до акта опитування сусідів від 11.11.2015, позивач проживала з ОСОБА_4 до дня смерті.
Також судом з'ясовано, що 04.09.2012 та 2015 року ОСОБА_3 як член сім'ї померлого зверталася із заявою до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо надання дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля та на переоформлення даного автомобіля після сплати залишкової вартості автомобіля у її власність, отриманого дідом позивача, ОСОБА_4 на себе відповідно до положень п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями" від 19.07.2006 № 999.
Листами департамент соціального захисту населення Черкаської ОДА від 08.02.2013 № 65-05 і 16.11.2015 № 701-05 відповідно, відмовив у переоформленні автомобіля. Відмова мотивована тим, що відповідно до п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 №999, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений органами соціального захисту, залишається іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживав та був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації та у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Однак, з дня смерті діда позивача ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1) пройшло більше шести місяців (до першочергового звернення більше 6 років), в Департаменті соціального захисту облдержадміністрації відсутні правові підстави надати дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля та на його переоформлення.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Порядку № 999 від 19.07.2006 передбачено, що автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.
Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.
Відповідно до п. 3 Порядку № 999 від 19.07.2006 до членів сім'ї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.
Суд встановив, що ОСОБА_3 проживала на час смерті у діда - інваліда війни I групи ОСОБА_4, що підтверджується актом.
Проте, представником позивача на вимогу суду не було надано доказів щодо наявності у позивача іншого автомобіля не наведено доказів неможливості звернення позивача до Черкаської ОДА протягом 6 місяців.
Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позивач не володіє сукупністю усіх необхідних для переоформлення автомобіля підстав, оскільки поважність обставин пропуску шестимісячного терміну подачі заяви до департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про переоформлення автомобіля не обґрунтована.
Крім того, суд не погоджується з доводами позивача, про звільнення його від відповідальності (пропущення 6 місячного строку) на підставі незнання Законів (не були відомі зміни законодавства) оскільки дане твердження суперечить ст. 68 Конституції України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, визначений п. 16 Порядку № 999 від 19.07.2006, позивач пропустив без поважних причин на те.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94, 159 - 163 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Мишенко
Повний текст постанови виготовлено 25.12.2015