АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа №22-ц/796/11212/2015 Головуючий у І інстанції - Колдіна О.О.
Доповідач - Заришняк Г.М.
23 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарях - Гарматюк О.Д., Дима О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в Апеляційному суді міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 6А від 07.02.2006 р. в розмірі 137 320,86 гривень та судових витрат у справі.
В ході розгляду справи, 21.03.2014 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» подало заяву про заміну позивача в зв'язку з укладенням 17.02.2014 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло прав кредитора за Кредитним договором № 6А від 07.02.2006 р.
В обгрунтування позову Товариство зазначало, що 07.02.2006 р. між АКБ «Мрія» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 6А, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 27 466,67 доларів США для придбання автомобіля Богдан А 09201 на строк кредитування, що становить 5 років- до 07.02.2011 р., зі сплатою 13% річних.
Правонаступником прав та обов'язків КБ «Мрія» є ПАТ «ВТБ Банк», з яким 24.12.2012 р. ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено Договір про відступлення права вимоги, у тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1
В подальшому на підставі Договору від 17.02.2014 р., укладеного між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», останнє набуло право вимоги за Кредитним договором № 6А від 07.02.2006 р. в сумі заборгованості у розмірі 137 320,86 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, просив задовольнити позов.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В суді апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. В подальшому в судове засідання 23.12.2015 р. представник позивача не з»явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач та його представник проти апеляційної скарги заперечували, в судове засідання 23.12.2015 р. ні відповідач, ні його представник не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_1 подав суду заяву, в якій просив перенести слухання справи у зв»язку з направленням його до клінічної лікарні на лікування.
Оскільки сторони надавали суду апеляційної інстанції пояснення, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, колегія суддів вважає можливим закінчити розгляд справу у їх відсутність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Дана справа вже була предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Рішенням Апеляційного суду м. Києві від 22 квітня 2015 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» 137 320 грн. 86 коп., а також вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року рішення Апеляційного суду м. Києві від 22 квітня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, 07.02.2006 р. між АКБ «Мрія» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 6А, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 27 466,67 доларів США для придбання автомобіля Богдан А 09201 на строк кредитування, що становить 5 років до 07.02.2011 р., зі сплатою 13% річних.
Відповідно до п.8.3 Кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту шляхом внесення готівки в касу на рахунок Банку щомісячно в строк з 25 числа по останній робочій день поточного місяця, починаючи з березня 2006 року. Сума щомісячного погашення кредиту та процентів повинна бути не менше, ніж 635 доларів США.
Пунктом 10 Кредитного договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07.02.2006 р. між АКБ «Мрія» та ОСОБА_1 був укладений договір застави № 6А, відповідно до якого заставодавець передав в заставу заставодержателю транспортний засіб Богдан, марки А 09201, 2006 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зі справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до додатку №1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами від 17 лютого 2014 року становить 137 320,86 грн. та складається з: 110 863,47 грн. - суми основного боргу, 26457, 36 грн.- суми прострочених процентів.
За правилами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Судом встановлено, що правонаступником всіх прав та обов»язків АКБ «Мрія» відповідно до рішення загальних зборів учасників Банку від 25.01.2007 р. у зв»язку з перейменування Банку є ПАТ «ВТБ Банк».
24.12.2012 р. ТОВ «Кредекс Фінанс» та ПАТ «ВТБ Банк» був укладений Договір про відступлення права вимоги, у тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1
В подальшому на підставі Договору від 17.02.2014 р., укладеного між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», останнє набуло право вимоги за Кредитним договором № 6А від 07.02.2006 р. у сумі заборгованості в розмірі 157 636,38 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 110 863,47 грн., заборгованість по відсоткам - 26457,39 грн., пеня - 20 315,52 грн.
13 травня 2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави, що належить на праві власності відповідачу, при цьому за рахунок коштів, виручених у встановленому порядку від реалізації предмету застави задоволено вимоги ТОВ «Кредекс Фінанс» за кредитним договором в сумі 19 454, 66 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 22 березня 2010 р. складає 154 862 грн. 98 коп., з яких: борг за кредитом з урахуванням 3% річних -14 182, 45 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22 березня 2010 р. складає 112 895 грн. 14 коп.; борг за процентами з урахуванням 3% річних - 1 345, 47 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22 березня 2010 р. складає 10 710 грн. 21 коп.; пеня у розмірі 0,5% річних -3 926, 74 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22 березня 2010 р. складає 31 072, 95 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 04.09.2013 р. вказаний виконавчий лист було визнано таким, що не підлягає виконанню. Даним рішенням було встановлено, що право вимоги у кредитодавця за кредитним договором № 6А до ОСОБА_1 виникло в березні 2010 р.
Як видно з виконавчого напису нотаріуса та доданих до нього розрахунків (а.с. т.2 а.с. 4-7), ТОВ «Кредекс Фінанс» просило про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитом, змінивши строки виконання договору.
Із пояснень представника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» вбачається, що Товариство просить стягнути з відповідача заборгованість, яка не сплачена ОСОБА_1 станом на березень 2010 р., інших розрахунків заборгованості Товариство не має.
До розгляду справи по суті позивачем подано суду першої інстанції заяву про застосування судом наслідків пропуску позивачем строків позовної давності, оскільки право вимоги про стягнення суми заборгованості виникло в березні 2010 р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 19.12.2013 р.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальний строк позовної давності становить 3 роки.
Згідно з положеннями ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі до винесення судового рішення, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 р. у справі № 6-116 цс 13 в порядку перегляду судових рішень у цивільних справах в зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Оскільки право вимоги у кредитора до ОСОБА_4 виникло в березні 2010 р., а даний позов заявлено в суді 19.12.2013 р., тобто з пропуском строку позовної давності, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв»язку з пропуском позовної давності.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: