№ 33/796/1297/2015 Постанова винесена суддею Васильєвою К.О.
Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
10 грудня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, представника потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката Маркевича А.М., представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката Гетьман А.Л., потерпілого ОСОБА_10, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1
ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення за правилами ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.
Крім того, стягнуто зі ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
Як встановив суд, ОСОБА_2 29 серпня 2015 року, приблизно о 06 год. 00 хв., по вул. Вокзальній, 83/2 в м. Києві, в порушення п.2.5 ПДР України керувала автомобілем марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння (огляд проводився за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер»), тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_2 29 серпня 2015 року, приблизно о 06 год. 00 хв., по
вул. Вокзальній, 83/2 в м. Києві, керуючи автомобілем марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, в порушення п.п. 12.1, 12.2., 13.1, 2.3 (б) здійснила наїзд на перешкоду, що призвело до зіткнення з автомобілями марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2, «Ауді», д.н.з. НОМЕР_3 і їх пошкодження, з подальшим пошкодженням автомобілів марки «Івеко», д.н.з. НОМЕР_4, «Тойота», д.н.з. НОМЕР_5 та «Тойота», д.н.з. НОМЕР_6, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі з доповненнями та уточненнями захисник ОСОБА_3просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року стосовно ОСОБА_2, а провадження відносно неї закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої вимоги захисник посилається на те, що суддя місцевого суду неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а саме, письмовим поясненням ОСОБА_2, відповідно до яких вона вказала, що спиртні напої 29 серпня 2015 року не вживала, що підтверджується актом і висновком Українського центру спортивної медицини № 1420 від 29 серпня 2015 року, відповідно до яких ознак сп'яніння у ОСОБА_2 виявлено не було. До того ж суд не врахував, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер».
На обґрунтування доводів щодо невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, захисник посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася у зв'язку з тим, що в автомобілі ОСОБА_2 вийшла з ладу рульова колонка, і зазначене підтверджується поясненнями працівників станції технічного обслуговування, які проводили ремонт автомобіля ОСОБА_2
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що в постанові невірно викладено його пояснення, надані в суді першої інстанції, оскільки він не стверджував про вживання ОСОБА_2 спиртних напоїв, більше того, будь-яких пояснень по справі не давав, протокол судового засідання не складався, а штраф ОСОБА_2 був сплачений лише тому, що суддя повідомила про позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортними засобами у разі несплати штрафу.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили постанову судді скасувати, а провадження в справі закрити, позицію представників потерпілих та потерпілого ОСОБА_10, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді та постановленні судового рішення, всупереч твердженням апеляційної скарги, суддею місцевого суду були дотримані.
Як убачається з матеріалів провадження та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній докази та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок підтверджується:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення серія АП1 № 950503, серія АП1 № 956602 від 29 серпня 2015 року, які складені уповноваженою на те особою з дотримання вимог ст. 256 КУпАП (а.с. 1, 3);
- даними схеми ДТП, в якій зафіксовано місце наїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на припарковані автомобілі, розташування автомобілів після зіткнення та механічні пошкодження, завдані транспортним засобам у результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 4);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про обставини тестування ОСОБА_2 спеціальним технічним засобом «Драгер», результат якого був позитивний, а показник тесту становив 1,41 % (а.с. 5-6);
- а також письмовими поясненнями ОСОБА_2, власноручно викладеними нею у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що вона керувала автомобілем марки «Тойота» у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 3).
Доводи захисника ОСОБА_3 про те, суддя місцевого суду безпідставно не прийняв до уваги акт та висновок Українського центру спортивної медицини № 1420 від 29 серпня 2015 року, згідно з яким ознак сп'яніння у ОСОБА_2 виявлено не було, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 266 КУпАП першочергове проведення огляду водія на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції проводиться у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів, або незгоди з результатами такого огляду, останній проводиться в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним
Аналогічний порядок передбачено інструкцією «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666 (далі - Інструкція), чинною на час події.
Згідно з п. 3.22. Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Також особа може самостійно звернутися до відповідного закладу охорони здоров'я в межах двох годинного строку для проведення огляду на виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 956602 убачається, що факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння був зафіксований інспектором патрульної служби о 06 годині 29 серпня 2015 року, про що в протоколі є посилання на результати відповідного огляду та позитивні показники спеціального приладу - 1,41 %.
В той же час, згідно з актом та висновком Українського центру спортивної медицини № 1420 від 29 серпня 2015 року, огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння був проведений після спливу двох годинного строку від моменту виявлення підстав для його проведення, а саме о 09 годині 20 хвилин, а відтак такий огляд проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП і є недійсним.
При цьому посилання захисника на те, що в матеріалах справи відсутні результати тесту із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер», а тому суд не мав права посилатися на такий доказ, є неспроможними, оскільки обставини знищення результатів тесту після розгляду справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 були зафіксовані працівниками Святошинського районного суду м. Києва (а.с. 32), а наявність такого доказу в розпорядженні судді під час розгляду справи доводиться матеріалами зазначеної справи, в тому числі і даними протоколу огляду місця події, відповідно до якого встановлено, що між аркушами протоколів про адміністративне правопорушення серії АП1№ 950503 та АП1 № 956602 у верхньому лівому куті вшито обірваний клаптик паперу білого кольору розміром 1,5*4 cм (а.с. 33-35) та залишками від результату тесту «Драгер» (а.с. 36).
Крім того, на запит суду Управлінням патрульної служби у м. Києві було надано другий примірник результатів тесту на стан алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_2, а відтак немає сумнівів у тому, що тестування ОСОБА_2 було проведено з дотриманням вимог закону.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 та пояснень ОСОБА_2 про те, що дорожньо-транспортна пригода 29 серпня 2015 року сталася у зв'язку з тим, що в автомобілі ОСОБА_2 вийшла з ладу рульова колонка, внаслідок чого і сталося зіткнення з автомобілями, то вони не заслуговують на увагу, оскільки з відеозапису з місця події, який був переглянутий в судовому засіданні апеляційної інстанції, та на якому зафіксовано перебіг усіх подій, які відбувалися 29 серпня 2015 року в проміжок часу коли відбулася ця пригода, вбачається, що ОСОБА_2, здійснивши зіткнення з автомобілем «Мерседес», далі намагалася від нього від'їхати, здійснюючи маневри назад та ліворуч, а потім від'їхала на певну відстань та припаркувала свій автомобіль, в результаті чого можна зробити висновок, що вказане пошкодження рульової колонки, на яке посилається апелянт, виникло після, а не перед дорожньо-транспортною пригодою (а.с. 125). Крім того, відповідно до п. 2.3 (а) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, а тому в даному випадку відсутні підстави вважати, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, всупереч доводів апелянта, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини кожного правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
При цьому посилання захисника ОСОБА_3 на неправильне викладення в постанові його пояснень в суді першої інстанції щодо відношення ОСОБА_2 до винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо своєї винуватості, в даному випадку не впливають на висновки суду, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а відтак постановлене щодо ОСОБА_2 судове рішення є законним і обґрунтованим.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено з дотриманням вимог
ст. 33-35 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
Оскільки в мотивувальній частині постанови при описі обставин, установлених при розгляді справи, суддя місцевого суду, правильно встановивши, що ОСОБА_2 29 серпня 2015 року, приблизно о 06 год. 00 хв., керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, помилково вказав про порушення ОСОБА_2 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, не звернувши при цьому увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення містилося посилання на недотримання ОСОБА_2 п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року в цій частині підлягає зміні шляхом уточнення нормативного акта, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
У порядку ч. 8 ст. 294 КУпАП постанову судді Святошинського районного суду
м. Києва від 06 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_2 змінити, уточнивши в мотивувальній частині постанови пункт Правил дорожнього руху України, який був порушений ОСОБА_2, а саме, п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, виключивши посилання на п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У решті постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня
2015 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Павленко О.П.