03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/11180/2015 р. Головуючий у 1 інстанції - Мирошниченко О.В.
Доповідач - Мараєва Н.Є
9.12.2015 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі :
Головуючого - Мараєвої Н.Є.,
Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.
При секретарі - Гарматюк О.Д.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві
Цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 р.
в справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5
про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості
заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є.,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 р. задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості.
В рахунок часткового погашення заборгованості в розмірі 170,000 дол. США за кредитним договором № 072-2008-1522 від 15 травня 2008 р. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Універсал Банк» права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності з початковою ціною 703 000 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 755 920 грн. та судовий збір у розмірі 3 441 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Так, рішенням Апеляційного суду м.Києва від 19.03.2015 р. було скасоване рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 р. і постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк», солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк», солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 15 травня 2008 р. на загальну суму 182 524,73 доларів США, в тому числі, 164 353,36 дол.США -заборгованість за кредитом, 18 171,37 дол.США. - заборгованість за відсотками.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015 р. рішення Апеляційного суду м.Києва від 19.03.2015 р. було скасоване в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, і в цій частині передано на новий апеляційний розгляд.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 15.05.2008 р. між ВАТ "Універсал банк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір згідно умов якого кредитор зобов»язався надати позичальнику кредит в сумі 170 000 дол.США для придбання квартири АДРЕСА_1, а позичальник зобов»язався прийняти зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12,45 % річних терміном до 10 травня 2038 р.
З метою забезпечення виконання зобов»зань за вказаним кредитним договором 5 травня 2008 р. між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 укладено договори поруки за номерами 172-2008-1522-Р, 072-2008-1522-Р/1 та 072-2008-1522-Р/2, згідно умов яких поручителі зобов»язалися відповідати перед банком кожен солідарно з боржником за своєчасне виконання ОСОБА_1 зобов'язань а кредитним договором.
Крім того, 15 травня 2008 р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстрований за № 4807.
На підставі даного договору за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказану квартиру.
Крім того, з метою забезпечення виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором 15 травня 2008 р. між ним та банком було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований за № 4811, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 передав в іпотеку банку спірну квартиру.
28 квітня 2009 р. між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до умов якої, боржник за користування кредитними коштами в період з 28 квітня 2009 р. по 09 квітня 2010 р. без порушення строків погашення кредиту сплачує відсотки у розмірі базової процентної ставки на рівні 3,01% річних, а за користування коштами понад встановлений строк у розмірі підвищеної базової процентної ставки на рівні 11,01 % річних; за користування коштами в період з 10 квітня 2010 р. по 09 квітня 2015 р. включно без порушення строків погашення кредиту сплачує у розмірі базової процентної ставки, збільшеної на 11,33 % річних, а за користування коштами понад встановлений строк сплачує у розмірі підвищеної базової процентної ставки, збільшеної на 11,33 % річних; починаючи з 10 квітня 2015 р. за користування коштами без порушення строків погашення кредиту сплачує у розмірі базової процентної ставки, збільшеної на 9,44 % річних, а за користування коштами понад встановлений строк сплачує у розмірі підвищеної базової процентної ставки, збільшеної на 9,44 % річних.
У зв'язку з укладенням додаткової угоди до кредитного договору 2 квітня 2009 р. укладено додаткові угоди до договорів поруки, відповідно до яких поручителі були ознайомлені з порядком застосування базової процентної ставки.
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2011 р. визнано недійсними з моменту їх укладення: кредитний договір від 15 травня 2008 р. № 072-2008-1522, кредитний договір від 25 липня 2008 р. № ВЬ5267, договір іпотеки від 15 травня 2008 р., договір застави транспортного засобу від 25 липня 2008 р., договори поруки від 15 травня 2008 р. № 072-2008-1522-Р, № 072-2008-1522-Р/1 та № 072-2008- 1522-Р/2.
Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек відповідні записи щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 15 травня 2008 р.; виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідні записи щодо обтяження рухомого майна, яке є предметом застави на підставі договору застави транспортного засобу від 25.07.2008 р.
Стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти безпідставно одержані банком від ОСОБА_1 на виконання кредитних договорів від 15 травня 2008 р. № 072-2008-1522 , від 25 липня 2008 р. № ВЬ5267 та завдані збитки.
22 березня 2011 р. на підставі вказаного рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. вилучено записи щодо обтяження майна - предмета іпотеки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державно реєстру іпотек.
15 квітня 2011 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черемхою Н.І зареєстрований за № 1602.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2013 р. рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2011 р. скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, договорів поруки, договору застави та стягнення коштів в сумі 156 532,46 грн.
18 липня 2013 р. банком на адресу позичальника та поручителів було направлено вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором від 15 травня 2008 р. № 072-2008-1522 в розмірі 182 524,73 дол.США.
Обгрунтовуючи даний позов позивач посилався на те, що відповідачі належним чином не виконують зобов'язань за кредитним договором, тому, просив суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на спірну квартиру за початковою ціною 703 000 грн., та стягнути в солідарному порядку з боржника та поручителів на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 755 920 грн.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва віл 14 жовтня 2014 року позов задоволено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.07.2015 р. було скасоване рішення Апеляційного суду м.Києва від 19.03.2015 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, і в цій частині передано на новий апеляційний розгляд.
Так, скасовуючи попереднє рішення апеляційного суду суд касаційної інстанції, зокрема, зазначав, що у випадку переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Згідно ст.1 ЗУ «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст.23 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі, в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Згідно ч.1 ст.4 ЗУ «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно п.п.74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 17 жовтня 2013 р. № 868, передбачено, що рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, що набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
Тому, у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки, відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року (справа № 6-53цс 15).
Згідно п.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, зматеріалів справи вбачається, що на час постановлення рішення суду першої інстанції власником спірної квартири була ОСОБА_5
Оскільки судом першої інстанції звертаючи стягнення на предмет іпотеки було невірно зазначено власником квартири ОСОБА_1, а також, зазначена початкова вартість квартири, яка на сьогоднішній день не відповідає дійсності, то рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 із вартістю (ринкова) на час постановлення рішення 61 300 дол.США, що за курсом НБУ еквівалентно 1475 100,00 грн., відповідно наданого суду висновку ТОВ «Оцінка і консультація».
На підставі ЗУ «Про мораторій на стягнення з громадян України майна наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3.06.2014 р. № 1304-УІ1 виконання звернення стягнення підлягає зупиненню.
За таких обставин рішення суду не можна вважати законним і обгрутованим, тому, воно в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 р. в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Універсал Банк» права власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 72,60 кв.м., житловою площею 42,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З. за реєстровим №4807 за початковою ціною 703 000 грн. - скасувати.
Викласти резолютивну частину рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 р. в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у такій редакції : звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Універсал Банк» права власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 72,60 кв.м., житловою площею 42,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Черемхою Н.В., зареєстрованого за №1602, за ринковою вартістю станом на 24.11.2015 р. в сумі 61 300 дол.США, що за курсом НБУ еквівалентно 1475 100,00 грн.
На підставі ЗУ «Про мораторій на стягнення з громадян України майна наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3.06.2014 р. № 1304-УІ1 виконання звернення стягнення - зупинити.
Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів
Головуючий :
Судді :