10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.
Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.
іменем України
"22" грудня 2015 р. Справа № 296/11021/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Іщенко І.П. ,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "04" листопада 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,
У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Житомирської міської ради, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Житомирської міської ради щодо відмови взяття на квартирний облік ОСОБА_3 та зобов'язати Житомирську міську раду виконати вимоги правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень та взяти на квартирний облік ОСОБА_3
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 4 листопада 2015 р. в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, за згодою представника позивача, допущено заміну неналежного відповідача з Житомирської міської ради на виконавчий комітет Житомирської міської ради.
Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 04.11.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив відмовити в задоволенні. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_3 звернулася до в.о. міського голови м. Житомира із заявою від 22.04.2015 р. про постановку її на квартирний облік в міськвиконкомі як особи, яка з 09.10.1986 року проживає в м. Житомирі та є співвласником квартири АДРЕСА_1, житловою площею 17,2 кв.м, на якій проживає дві особи (а.с. 4).
Листом № 194879 від 21.05.2015 року виконком Житомирської міської ради повідомив про відсутність підстав для визнання позивачки такою, що потребує поліпшення житлових умов за місцем проживання, оскільки вона разом з матір'ю проживає у однокімнатній квартирі, житловою площею 17,2 кв.м при розрахунку житлової площі на члена сім'ї - 8,6 кв.м при показнику менше мінімального розміру 6 кв.м на кожного члена сім'ї (а.с. 3).
Частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
За змістом пункту першого частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При цьому нормами частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ відносить справи про захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013р. «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються за правилами цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з п.п. 13.1 п. 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013р. вимоги пов'язані із забезпеченням відповідно до вказаних законів осіб публічної служби житлом, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач не відноситься до осіб публічної служби.
Відповідно до абзацу другого пункту 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", ураховуючи положення статті 1 Цивільного кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Разом з тим, п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України від 4 вересня 2008 року № 500-VI "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків") тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.
Отже, зазначення Виконавчого комітету Житомирської міської ради як відповідача не змінювало правову природу спірних відносин та не робило даний спір публічно-правовим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи допустив порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення ним незаконного рішення, а тому постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити. Вказану справу необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 157, 195, 196, 198, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "04" листопада 2015 р. скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "23" грудня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_2,10000
3- відповідачу/відповідачам: Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014
4-представник позивача ОСОБА_5 - АДРЕСА_2,10000,