"17" грудня 2015 р. м. Київ К/9991/60290/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аммор" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 по справі № 2а-886/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аммор"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У січні 2012 року Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.09.2011 № 0000602340 та № 0000612340.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства.
Вимоги касаційної скарги вмотивовані, зокрема, відсутністю права у контролюючого органу ухвалювати податкові повідомлення - рішення за наслідками перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, без наявності відповідного рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ МП ДПА у м. Києві від 18.03.2011, прийнятої за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 76-00279 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205 та ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, контролюючим органом згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ТФ "Шовковий Шлях" за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, за результатами якої оформлено акт від 12.09.2011 № 335/23-404/35464044 та встановлено порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 248 362,00 грн. та податку на додану вартість на суму 198 688,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Відмовляючи у задоволенні позову Товариства, суд першої інстанції, думку якого підтримав суд апеляційної інстанції, погодився з висновками акта перевірки, на підставі якого було ухвалено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, про те, що формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за вказаних у акті перевірки обставин є безпідставним, оскільки фактично первинні документи (договір, видаткові та податкові накладні) не відповідають вимогам, які встановлені для первинного документа, а тому не є допустимими засобами доказування, та є достатніми для висновку про те, що господарські операції з купівлі-продажу товарів не мали товарного характеру та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально невстановленими особами, що в свою чергу призвело до встановлених контролюючим органом порушень.
Проте колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вказаними судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до пп. 78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст. 78 цього Кодексу.
Зокрема, згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
За змістом п 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Таким чином, враховуючи, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Аммор" проведена на виконання постанови слідчого про призначення позапланової перевірки позивача, прийняття відповідних рішень за результатами такої перевірки повинно здійснюватись з урахуванням п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України.
Таким чином, матеріали перевірки та висновки Державної податкової інспекції, викладені в акті перевірки, яка фактично призначена та проведена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про збільшення платникові податків грошового зобов'язання з податку на прибуток чи з податку на додану вартість, розрахованих за результатами такої перевірки.
Доказів набрання законної сили відповідним рішенням суду в кримінальній справі відповідачем не надано.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржених податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому вбачаються підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог Товариства.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аммор" задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 по справі № 2а-886/12/2670 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аммор" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 29.09.2011 № 0000602340 та від 29.09.2011 № 0000612340.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко