17 грудня 2015 року м. Київ К/9991/75154/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 по справі № 2а-5578/10/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт"
до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби
про скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -
Товариство звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень, про визнання недійсним та скасування Акту №79/15-229 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача (далі - ПДВ).
Судом першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано Акт №79/15-229 (від 26.04.2010 №2439/10/15-202/1128) про анулювання реєстрації платника ПДВ .
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт" 23.05.2007 зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 11, перебуває на обіку у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області та є платником ПДВ з 03.07.2008.
26.04.2010 Державною податковою інспекцією складено Акт №79/15-229 про анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з відсутністю позивача за місцем реєстрації.
Згідно з пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 01.01.2011) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації на зазначених підставах здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу (п. 25.2 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79).
За змістом п. 25.2.1 наведеного Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації у разі існування підстав, визначених у пп. "б" - "ґ" цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
Запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням, як підстави відповідного анулювання, вноситься державним реєстратором на підставі ч. 11 - 14 ст. 19 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" визначено, у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Проте, як вбачається з матеріалів спави, контролюючим органом не надано належних доказів, що державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис про відсутність Товариства за його місцезнаходженням, матеріали справи не містять витягу чи копії з Єдиного державного реєстру з відповідним записом, а тому посилання на вказану обставину Державною податковою інспекцією як в апеляційній так і касаційній скарзі є необґрунтованим та безпідставним.
Натомість як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що вже після складення акту про відсутність підприємства за фактичним місцезнаходженням від 17.06.2008, повідомлення про відсутність позивача за юридичною адресою від 29.07.2008, контролюючий орган продовжував листування з Товариством, надсилаючи листи за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 11, а позивач вказану кореспонденцію отримував та надавав відповіді на неї.
Крім того, фактичне знаходження позивача за вказаною адресою також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів суборенди приміщення для розміщення офісу, оренди нежитлових приміщень, копіями актів прийому - передачі приміщення, додатковими угодами, копіями актів здачі - приймання робіт (надання послуг).
Таким чином, відповідачем, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних та допустимих доказів правомірності рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 по справі № 2а-5578/10/1070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко