15 грудня 2015 року Справа № 876/5877/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Сеника Р.П., Обрізка І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Старовижівський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» та Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Старовижівський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
01.04.2015 року позивач - Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Старовижівський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» звернулося до суду з позовом до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.03.2015 року №000154304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 37 723,00 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 30.03.2015 року №000154304 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 22 451 грн. 43 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що контролюючий орган, визначаючи розмір штрафної санкції, безпідставно застосував штраф у розмірі 50% та 75% суми податку, оскільки ним не було застосовано до позивача штрафних санкцій відповідно до абз.2, 3 п.127.1 ст.127 ПК України протягом 1095 днів, що виключає по собі наявність повторності (вдруге, втретє) та підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 50% та 75% суми податку. Тобто, в даному випадку розмір штрафної санкції слід обчислювати із суми 61 086,27 грн. несплаченого податку з доходів з фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 29.09.2014 року, виходячи з 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Розмір штрафної санкції внаслідок такого обчислення складає 15 271,57 грн. (61086,27x25%).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Ратнівської ОДПІ від 20.03.2015 року № 000154304 є протиправним в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 22451,43 грн. (37723 - 15271,57 = 22451,43).
Разом з тим, судом першої інстанції не взято до уваги посилання позивача на те, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції на підставі п.127.1. ст.127 ПК України, тобто за несплату узгодженого грошового зобов'язання, так як податковим органом під час проведення перевірки встановлено порушення податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, тому повинен бути застосований штраф, передбачений статтею 126 ПК України, з огляду на те, що зазначеною нормою передбачено накладення штрафу за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств або рентної плати, однак в даному випадку до позивача застосовані штрафні санкції за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб, а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції на підставі п.127.1. ст.127 ПК України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її в частині незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Старовижівський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» та Ратнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області оскаржили її, подавши апеляційні скарги.
Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Старовижівський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що філією «Старовижівський автодор» здійснена виплата заробітної плати платіжними документами одночасно з поданням розрахункових документів на перерахування податку на доходи ф/о до бюджету.
Апелянт вказує на те, що податок на доходи ф/о сплачується податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання), а отже, філією додержано зазначені вимоги законодавства. Отже, висновки Ратнівської ОДПІ відносно того, що нарахована сума філією «Старовижівський автодор» податку на доходи ф/о не своєчасно перерахована до бюджету спростовується.
Ратнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року в частині задоволення позову та повністю відмовити в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не вірно застосовано вимоги ст.127 ПК України, адже підвищений розмір штрафних санкцій у разі виявлення податкових порушень застосовується за повторне вчинення протягом 1095 днів таких дій (ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування)), а не за повторне притягнення до відповідальності платника податків. Граматичне та змістовне тлумачення ч. 2, 3 ст. 127 ПК України свідчить про те, що кваліфікуючою ознакою для застосування збільшеного розміру відповідальності є саме вчинення таких дій (ненарахування, неутримання або несплата при виплаті доходів) повторно (втретє) на протязі 1095 днів, а законодавцем не обумовлюється існування (факту) повторності таких дій з їх виявленням та (або) визначенням такому платнику суми грошового зобов'язання.
Таким чином, виявлення під час проведення перевірки та фіксація в акті декількох (двох і більше) таких саме протиправних дій, передбачених ст. 127 ПК України, вчинених платником на протязі 1095 днів, є підставою для застосування санкції за першу таку протиправну дію у розмірі - 25%, за дію вчинену повторно - 50%, за дію вчинену втретє та в подальшому у розмірі - 75%.
Отже, апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення та при вірному встановленні факту порушення допущеного позивачем, не правильно застосовано до спірних правовідносин вимоги ст. 127 ПК України та, як наслідок, винесено незаконне рішення у частині задоволених позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1, 2, ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до наказу ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 17.09.2014 № 132 з 1 жовтня 2014 року припинено виробничо-господарську діяльність філії «Камінь-Каширський автодор» ДП «Волинський облавтодор» шляхом приєднання до філії «Старовижівський автодор» ДП «Волинський облавтодор».
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в січні 2015 року Ратнівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, на підставі направлень від 15.01.2015 року за №7/22, №9та №12, відповідно до наказу начальника Ратнівської ОДПІ №11 від 15.01.2015 року, проведено позапланову виїзну перевірку філії «Старовижівський автодор» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дослідження фінансового стану підприємства, цільового використання коштів, фактичної можливості виплати заробітної плати та своєчасності нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 22.09.2014 року, за наслідками якої складено акт № 37/17-34572281 від 28.01.2015 року.
У процесі проведення перевірки встановлено, що за період з 01.01.2014 року по 29.09.2014 року філією «Камінь-Каширський автодор» ДП «Волинський облавтодор» порушено вимоги п.п .168.1.2, 168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період, охоплений перевіркою, в сумі 51401,48 грн.(помилка при розрахунку, фактично платником неперераховано 61086,27 грн).
На підставі акту перевірки від 28.01.2015 року № 37/17-34572281 Ратнівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 року № 000045314, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 37231,42 грн.
На податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 року № 000045314 позивачем було подано скаргу до Головного управління ДФС у Волинській області, однак рішенням від 12.03.2015 року № 1465/10/03-20-10-03-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 року № 000045314 - без змін. Збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 491,58 грн.
20 березня 2015 року Ратнівською ОДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення № 000154304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 37723,00 грн.
Згідно ст.162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є податкові агенти.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІVцього Кодексу.
Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Кодексу, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, який нараховує/виплачує оподатковуваний дохід.
Так, п.171.1 ст.171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що філією «Камінь-Каширський автодор» ДП «Волинський облавтодор» несвоєчасно сплачувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 61 086,27 грн.
При цьому, за правилами п.127.1. ст.127 Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Тобто, статтею 127 ПК України встановлюється міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) від кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу, а саме протягом 1 095 днів.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що контролюючий орган, визначаючи розмір штрафної санкції, безпідставно застосував штраф у розмірі 50 відсотків та 75 відсотків від суми податку з доходів фізичних осіб, оскільки ним не було застосовано до позивача штрафних санкцій відповідно до абз.2, 3 пункту 127.1 статті 127 ПК України протягом 1095 днів, що виключає по собі наявність повторності (вдруге, втретє) та підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 50 відсотків та 75 відсотків суми податку.
Розмір штрафної санкції слід обчислювати із суми 61 086,27 грн. несплаченого податку з доходів з фізичних осіб за період з січня по липень 2014 року, виходячи з 25 відсотків суми податку, що підлягає сплаті до бюджету і розмір штрафної санкції внаслідок такого обчислення складає 15 271,57 грн. (61086,27x25%).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянтів на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.195, п.п.1, 2, ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Старовижівський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» та Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі №803/635/15-а за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Старовижівський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.П. Сеник
І.М. Обрізко