іменем України
Справа № 210/1830/13-к
Провадження № 1/210/5/15
"14" грудня 2015 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підсудного ОСОБА_5 , потерпілого - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_5 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 141 КК України (1961р.),
В провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває на розгляді вищевказана кримінальна справа.
Підсудним ОСОБА_5 та його захисником в черговий раз усно заявлено відвід головуючому у справі, оскільки на думку підсудного та його захисника суд повинен негайно припинити дослідження письмових матеріалів та постанови ухвалу про відвід слідчого та ухвалити негайно судове рішення про визнання матеріалів, які містяться в томі № 1, в томі № 2 та в томі № 3 недопустимими доказами. Оскільки суд такого рішення не приймає стосвоно вже досліджених томів, та перейшов до дослідження тому № 4, вважають такі дії такими, що свідчать про необхідність відводу головуючого.
Захисник ОСОБА_4 вимагав відводу головуючого та висловлював заборону головуючому здійснювати дії по дослідженню письмових матеріалів кримінальної справи, доки суд не вирішить питання про визнання вже досліджених матеріалів справи такими, що є неналежними та недопустимими.
ОСОБА_5 також висловлював неможливість дослідження матеріалів, які містяться в інших томах кримінальної справи, доки суд не винесе рішення про визнання доказів недопустимими та не задовольнить відвід слідчого, який ці докази збирав впродовж 2000-2002 рр.
Прокурор ОСОБА_3 зазначила, що заява про відвід є надуманою та необґрунтованою, оскільки відсутні обставини, які унеможливлюють участь головуючого у справі. Крім того, підсудний та його захисник діють виключно з метою затягування судового розгляду та перешкоджають розгляду справи у відповідності до положень КПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу приходить до наступних висновків.
Стаття 54 КПК України 1960 року (із змінами і доповненнями) встановлює виключний перелік обставинами, що виключають участь судді в розгляді справи. Стаття 55 КПК України 1960 року визначає перелік підстав, за яких не допускається повторна участь судді у розгляді справи.
Суд, вислухавши пояснення підсудного, його захисника, прокурора, вважає, що доводи ОСОБА_5 та його захисника спрямовані виключно на затягування судового розгляду, вчинення тиску на суд, з метою усунення головуючого від розгляду справи, спрямовані виключно на порушення норм процесуального права щодо оцінки доказів, оскільки оцінка доказів здійснюється судом у нарадчій кімнаті після повного та всебічного дослідження доказів, у їх сукупності.
Крім того, судом вже прийнято рішення про розгляд заяви про відвід слідчого після дослідження усіх письмових матеріалів кримінальної справи та скарг ОСОБА_5 на дії слідчого, оскільки вирішення її на даній стадії судового розгляду суперечить принципу об"єктивності та всесторонності та унеможливлює прийняття рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
З матеріалів справи вбачається, що підсудний неодноразово заявляв відвід головуючому, які виникали у разі відхилення його клопотань, або не здійснення розгляду справи так, як це зручно підсудному. Підсудний і захисник, заявляючи безпідставні відводи, діють виключно з метою перешкоджання розгляду справи, яка вже тривалий час розглядається судами, з метою затягування строків розгляду справи, з метою перешкоджання встановлення дійсних обставин у справі.
При цьому, як захисник так і підсудний неодноразово в судових засіданнях, так і після їх завершення висловлювались про те, що якщо не буде так як їм зручно, вони будуть писати відповідні скарги.
Заявлений відвід свідчить лише про те, що ані підсудний, ані його захисник не бажають завершення розгляду справи, не бажають досліджувати докази у спосіб, передбачений КПК в редакції 1960 року, нехтують нормами процесуального кодексу, та у будь-який спосіб намагаються здйснювати тиск на суд.
Також з матеріалів справи вбачається, що підсудний звернувся до Європейського суду з прав людини щодо надмірно тривалого розгляду справи за його звинуваченням, однак в той же час підсудний сам не зацікавлений в швидкому розгляді справи.Суд вважає, що дії підсудного та його захисника спрямовані виключно на затягування судового розгляду, оскільки як вбачається з матеріалів справи, підсудний постійно заявляє відводи, не бажаючи досліджувати докази та давати покази.
Таким чином, підстав, передбачених ст.ст. 54, 55 КПК України (1960р.) для відводу головуючого у справі не встановлено.
Заявлений у даній справі відвід ОСОБА_5 є об'єктивно не обґрунтованим та надуманим. При цьому суд вважає, що така позиція підсудного та його захисника пов'язана з тактикою захисту своїх прав та поведінкою як учасника процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 54, 56 КПК України 1960 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини,-
Відмовити в задоволені усної заяви ОСОБА_5 про відвід головуючому судді ОСОБА_1 по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 141 КК України (1961р.).
Постанова окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на постанову можуть бути включені до апеляції на вирок чи на інше судове рішення, яким закінчилось провадження справи в суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1