Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"10" листопада 2015 р. Справа № 911/3744/15
Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк”,
01014, м. Київ, Печерський р-н, б-р Дружби народів, буд. 38
до Дочірнього підприємства “Фуршет Регіон”,
08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, буд. 125-Б
про стягнення 576,03 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - ОСОБА_1 (довіреність від 25.05.2015).
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” (далі - позивач) до Дочірнього підприємства “Фуршет Регіон” (далі - відповідач) про стягнення 576,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням відповідачем гарантійного платежу за договором суборенди № 46-Сніж/Л/1 від 13 вересня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.09.2015.
Відповідно до ухвали суду від 22 вересня 2015 року розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 13 жовтня 2015 року.
Відповідно до ухвали суду від 13 жовтня 2015 року розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 3 листопада 2015 року.
У судовому засіданні 3 листопада 2015 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10 листопада 2015 року.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.11.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - суборендар) та Дочірнім підприємством «Фуршет регіон» (далі - орендар) укладено договір суборенди від 13 вересня 2012 року за № 46-Сніж/Л/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування на строк визначений у даному договорі, на умовах суборенди, без права викупу, частину нежилого приміщення загальною площею 1,00 кв.м, яке розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: м. Сніжне, вул. Леніна. 20 (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.4. Договору, сторони прийшли взаємної згоди, що строк суборенди приміщення встановлюється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в суборенду і до кінця строку дії даного договору.
Згідно з пунктом 1.8 Договору, приміщення перебуває у володінні орендаря на підставі договору оренди № 01/07 від 1 липня 2010 року, укладеного між ТОВ «Господарник» та ДП «ФУРШЕТ РЕГІОН».
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що місячна суборендна плата (як базова-розрахункова) за користування приміщенням становить 480,02 грн.
Відповідно до пункту 3.9.1 Договору, суборендар зобов'язується сплатити орендарю гарантійний платіж у розмірі місячної суборендної плати за перший місяць.
Згідно з пунктом 3.9.2 Договору, гарантійний платіж буде утримуватись орендарем протягом дії даного договору, як забезпечення сплати суборендарем суборендної плати та виконання інших обов'язків за даним договором.
Пунктом 3.9.3 Договору передбачено, що гарантійний платіж підлягає поверненню суборендарю тільки після припинення строку дії даного договору або розірвання договору на умовах договору та/або чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 8.1 Договору, у редакції додаткової угоди до Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2013 року включно.
13 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі приміщення в суборенду (том 1, а.с. № 21).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору, а саме: пункту 3.9.1 Договору, позивач платіжним дорученням №25 від 29 грудня 2012 року перерахував на рахунок відповідача гарантійний платіж у розмірі 576,03 грн.
Наявним у матеріалах справи актом здачі-приймання приміщення із суборенди від 31 березня 2013 року підтверджується факт повернення відповідачу приміщення із суборенди позивача.
Враховуючи, що договір суборенди від 13 вересня 2012 року припинив свою дію, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу гарантійний платіж у розмірі 576,03 грн.
Однак, станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач гарантійний платіж не повернув. Докази протилежного відсутні у матеріалах справи, відповідачем вказане не заперечене.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так, судом встановлено, що відповідач був зобов'язаний повернути позивачу гарантійний платіж у розмірі 576,03 грн., однак, даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 30 липня 2015 року у справі № 911/1892/15 порушено провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еффіус Груп» про банкрутство Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон».
Крім того, ухвалою від 30 липня 2015 року у справі № 911/1892/15 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою суду від 30 липня 2015 року у справі №911/1892/15 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника та здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон» на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Судом встановлено, що 31 липня 2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон» (http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=20895&v=fca231eaf4&t=3).
Відповідно до частин 1-3 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.
Судом встановлено, що позивач у визначений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк, з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не звернувся, що відповідно до частини 3 статті 17 зазначеного закону є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 576,03 грн. гарантійного платежу задоволенню не підлягають.
Судовий збір, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 04.12.2015.
Суддя С.О. Саванчук