печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11847/14-к
23 травня 2014 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданн в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до ЄРДР Генеральною прокуратурою України після отримання заяви від 04 квтіня 2014 року,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою, в якій зазначає, що ним 04.04.2014 було направлено до Генеральної прокуратури України заяву про злочин, вчинений на його думку прокурором Московського району м.Харкова ОСОБА_4 . Однак станом на день направлення скарги до суду 21.04.2014р. на його адресу не надійшло жодних даних з приводу внесення чи невнесення відомостей до ЄРДР з його заяви в строки передбачені ст. 214 КПК України. З вказаних мотивів просить визнати неправомірною бездіяльність Генеральної прокуратури України з приводу невнесення відомостей до ЄРДР за його завою від 04.04.2014р.
В судовому засіданні заявник підтримав скаргу та викладені в ній оосбатвини, зазначив про те, що 30 квітня 2014 року отримав повідомлення від Генеральної прокуратури України про те, що його заява направлена до прокуратури Харківської області для розглялу.
Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнав, зазначивши про те, що направлення заяв про кримінальні правопорушення за принципом територіальної підслідності не суперечить вимогам ст. 214 КПК України, просив в задоволенні скарги відмовити.
Вивчивши скаргу, долучені до неї матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні, заява ОСОБА_3 щодо можливого кримінального правопорушення від 04.04.2014, у якій він посилається у своїй скарзі, дійсно надійшла до Генеральної прокуратури України, проте була перенаправлена до прокуратури Харківської області - для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, про що 30.04.2014 проінформований заявник, шляхом отримання відповідного повідомлення , що відповідає п. 3.6 наказу Генерального прокурора України №125 від 03 грудня 2012 року «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», згідно з яким, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня, але вчинені на території іншого міста, району, району в місті, області, за дорученням керівника цих прокуратур або керівника структурного підрозділу прокуратури обласного, міського рівня з дотриманням територіального принципу направляються до відповідної прокуратури через прокуратуру вищого рівня.
Таким чином, направлення заяви ОСОБА_5 до прокуратури Харківської області за територіальним принципом відповідають положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012, що спростовує доводи особи, яка подала скаргу про незаконність бездіяльності Генеральної прокуратури України.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Слідчим суддею, при розгляді даної скарги не встановлено порушення Генеральною прокуратурою України будь - яких прав особи, яка подала скаргу чи інших осіб при перенаправленні його заяви до прокуратури Харківської області для розгляду.
За вказаних обставин приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 214, 216, 218, 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до ЄРДР Генеральною прокуратурою України після отримання заяви від 04 квтіня 2014 року, залишити без задоволення.
Ухвала оскарєженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1