15 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді Бутенка В.І.,
суддів: Панченка О.І., Горбатюка С.А., Сороки М.О., Штульмана І.В.,
при секретарі: Ткаченко О.М.,
за участю представників скаржника ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 серпня 2002 року та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2002 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії виконавчого комітету Вінницької міської ради, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції із зазначеною заявою про поновлення пропущеного строку.
Заявник посилається на те, що ним пропущений процесуальний строк з поважних причин. Одночасно ним подана касаційна скарга.
Як вбачається із касаційної скарги, рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 серпня 2002 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2002 року, було задоволено скаргу ОСОБА_2 та зобов'язано Вінницький міськвиконком продовжити йому договір оренди довготривалого користування земельною ділянкою в м. Вінниця.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвалених по справі судових рішень з мотивів порушення судами норм матеріального і процесуального права та просить винести нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.
Вивчивши надані документи, судова колегія приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 211 КАС України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України, касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції. У разі пропущення строку, встановленого ч. 2 цієї статті, з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу може поновити цей строк.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3, яка володіє суміжною земельною ділянкою АДРЕСА_1, в жовтні 2003 року звернулася до суду із заявою про скасування рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.08.2002 р.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 посилалася на ті обставини, що при постановленні рішення судом не були враховані її інтереси, як суміжного землекористувача. Директор ПМП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_2, замовчуючи вказані відомості, ввів суд в оману. Крім того, рішенням Вінницької міської ради НОМЕР_1 заявниці та її дітям - ОСОБА_1, ОСОБА_4, що є співвласниками будинку АДРЕСА_1 було передано в оренду 810 кв.м. землі для обслуговування будинковолодіння. У зв'язку з цим, заявниця вважала, що вирішення питання про продовження земелекористування для ПМП "ІНФОРМАЦІЯ_1" мало відбуватися за її участю.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25 жовтня 2004 року, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 17 лютого 2005 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на зазначені судові рішення залишено без задоволення.
У своїй заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ОСОБА_1, посилаючись на те, що він є співвласником будинковолодіння АДРЕСА_1, вказує, що самочинно збудована ПМП "ІНФОРМАЦІЯ_1" будівля АДРЕСА_2 порушує межі його земельної ділянки. До суду раніше звернутися не міг, оскількиповноліття досяг тільки у 2005 році. У зв'язку з цим, просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 серпня 2002 року та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2002 року, якими скаргу ОСОБА_2 було задоволено та зобов'язано Вінницький міськвиконком продовжити договір оренди довготривалого користування земельною ділянкою площею 301 кв.м. АДРЕСА_2.
Заява про поновлення строку на касаційне оскарження задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2, подаючи до суду скаргу на неправомірні дії міськвиконкому, звертався в порядку глави 31-А ЦПК України 1963 року. Інших осіб до участі у справі притягнуто не було. Суміжні землекористувачі при постановленні рішення від 02.08.2002 р. до суду також не звертались. Предметом судового розгляду за скаргою ОСОБА_2 було вирішення питання щодо правомірності дій суб'єкта оскарження і за наслідками розгляду постановлено рішення, яким міськвиконком зобов'язано до вчинення певних дій.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано порядок розгляду заяв і скарг, що виникають з адміністративно-правових відносин (глави 29-32 і 36 ЦПК України 1963 року), згідно з яким перегляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України підлягають тільки ті скарги і заяви, що подані і не розглянуті до набрання чинності цим Кодексом.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 подав у жовтні 2006 року на судові рішення, що постановлені за правилами Цивільного процесуального кодексу України 1963 року.
Відповідно до ст. 2485 ЦПК України 1963 року, скаргу може бути подано в суд у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Матеріали справи свідчать, що заявник до суду з такою скаргою не звертався, участі у справі не брав.
Чинним законодавством не передбачено права на оскарження будь-якого судового рішення у зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України.
Наведені ОСОБА_1 підстави поважності причин пропуску на увагу не заслуговують, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що його заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 212, 221, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 серпня 2002 року та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2002 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 серпня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2002 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя