16 листопада 2015 року м. Київ К/800/49426/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ніжинський м'ясокомбінат»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року
у справі № 825/1419/14
за позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
до Публічного акціонерного товариства «Ніжинський м'ясокомбінат»
про стягнення податкового боргу,
встановив:
Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Ніжинський м'ясокомбінат» про стягнення податкового боргу.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Ніжинський м'ясокомбінат» на користь держави в особі Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі 25 805 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ять) гривень 49 коп. (в т.ч. пеня - 22 355, 49 грн.) на р/р 31118009700303, Ніжинське УК/Ніжинський район/11020100 код 37716092, ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно із довідкою про заборгованість по платежам станом на 07.04.2014 року за відповідачем рахується заборгованість по наступних податках та зборах: податок на прибуток в сумі 25 805, 49 грн., в т.ч. пеня - 22 355, 49 грн. Підставою виникнення вказаної заборгованості стали декларації від 11.02.2013 року № 9087310650, від 19.02.2014 року № 9090477208, також відповідачу була нарахована пеня в сумі 22 355, 49 грн., яка оскаржувалась ним у судовому порядку.
28.04.2014 року Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду із відповідним позовом про стягнення податкового боргу по податку на прибуток в сумі 25 805, 49 грн.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
В силу п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у випадку визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Ніжинською ОДПІ направлена відповідачу податкова вимога від 03.02.2014 року №11-11, яка отримана позивачем 05.02.2014 року.
Станом на 07.04.2014 року зазначені вище податкові зобов'язання відповідачем не сплачені та мають статус податкового боргу.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 року у справі №825/3207/13-а скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року, якою визнано протиправними дії Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області щодо нарахування ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» пені в сумі 26 133, 34 грн., в т.ч. податку на прибуток в розмірі 25 805, 49 грн. та податку на додану вартість в розмірі 327, 85 грн.; визнано протиправними дії Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області щодо внесення до картки особового рахунку платника податку - ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» зобов'язання по сплаті пені всього в сумі 26 133, 34 грн., в т.ч. по податку на прибуток в розмірі 25 805, 49 грн. та по податку на додану вартість в розмірі 327, 85 грн., та відмовлено у задоволенні позову, в результаті чого станом 07.04.2014 року пеня в розмірі 22 355, 49 грн. обліковується в особовому рахунку платника як сума боргу.
Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову на підставі того, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року у справі № 825/453/13-а залишено без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року, якою позов ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 17.12.2012 року № 21, якою визначено, що станом на 17.12.2012 року сума податкового боргу ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 26 133, 34 грн. у т. ч. пеня з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 25 805, 49 грн., пеня з податку на додану вартість у розмірі 327, 85 грн., є безпідставними, оскільки на час звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу у даній справі податкова вимога від 03.02.2014 року №11-11 була дійсною.
Таким чином, враховуючи норми ст. 95 Податкового кодексу України, а також факт несплати відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань, які набули статусу податкового боргу, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність стягнення з ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» суми податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 25 805, 49 грн.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ніжинський м'ясокомбінат» відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року у справі № 825/1419/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук