30 листопада 2015 р. Справа № 876/10722/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю представника позивача: Лаврика А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів,-
07.10.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 67570, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не сплачено відповідну суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за першу реєстрацію автомобілів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.
В апеляційній скарзі покликається на те, що в Конституції України, зокрема в ст.67 закріплено один з основних обов'язків громадянина України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У ході апеляційного розгляду представник апелянта Лаврик А.Р. надав пояснення та просить задовольнити апеляційного розгляду.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів.
Крім цього встановлено, що є судові рішення котрі набрали законної сили про те, що на час розгляду справи судом визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію на ім'я ОСОБА_2 транспортних засобів марки VOLKSWAGEN LT 46, д.н.з. НОМЕР_1 1998 р.в., зареєстрованого 04.03.09р., MERCEDES BENZ VITO 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 2000 р.в., зареєстрованого 27.02.10р., MERCEDES BENZ VITO 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 2000 р.в., зареєстрованого 03.03.10р.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Львівським ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію в Україні транспортних засобів марки VOLKSWAGEN LT 46, д.н.з. НОМЕР_1 1998 р.в., зареєстрованого 04.03.09р., MERCEDES BENZ VITO 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 2000 р.в., зареєстрованого 27.02.10р., MERCEDES BENZ VITO 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 2000 р.в., зареєстрованого 03.03.10р.
Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортного засобу в Україні, сума податку, що підлягала сплаті відповідачем, становила 67570,00 грн. (а.с.7, 42)
Відповідно до довідки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова кошти по податку з власників наземних транспортних засобів від ОСОБА_2 до місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова не надходили. (а.с.8, 9, 41)
Згідно ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів фізичними особами сплачується перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Згідно з ч.4, 6 ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Відповідно до статті 6 цього ж Закону сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки.
У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом (стаття 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»).
Згідно з абз. 1 п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
Відповідно до п.8 вказаного Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами здійснення першої реєстрації транспортних засобів є особисте подання до органу ВРЕР заяви про реєстрацію транспортного засобу, необхідних документів для вчинення реєстраційної дії, а також документів про сплату податку з власників транспортних засобів або документів, що дають право на користування пільгами.
Крім цього колегія суддів зазначає, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.14р. у справі №2а-4204/11/1370 визнано протиправними дії Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо державної реєстрації на ім'я ОСОБА_2 транспортних засобів марки VOLKSWAGEN LT 46, д.н.з. НОМЕР_1 1998 р.в., зареєстрованого 04.03.09р., MERCEDES BENZ VITO 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 2000 р.в., зареєстрованого 27.02.10р., MERCEDES BENZ VITO 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 2000 р.в., зареєстрованого 03.03.10р. та скасовано державну реєстрацію на ім'я ОСОБА_2 вказаних транспортних засобів. (а.с.91-93)
Дане рішення не оскаржувалось і набрало законної сили.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що не має підстав для задоволення позову, оскільки на час розгляду справи судом визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію на ім'я відповідача вищезгаданих автомобілів.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у справі №2а-4204/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний