ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2015 року № 826/14204/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у
м. Києві
до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна»
про застосування заходів реагування
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (надалі - Відповідач) про застосування заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи ПІІ «Амік Україна» (код 30603572), за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва; визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 року №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 року за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПІІ «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва; в разі задоволення даного позову про застосування заходів реагування, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що під час проведення перевірки АЗС ПІІ «Амік Україна» за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Представники Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
В письмових запереченнях Відповідач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності а посадові особи Позивача не мали повноважень встановлювати такі порушення при проведенні перевірки.
Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник Відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
На виконання розпорядження КМУ від 28.01.2015 року №317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» та з урахуванням положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Шевченківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 25.05.2015 року №45 про проведення планових перевірок.
Так, п. 15 даного наказу т.в.о. провідного інспектора відділу ДНК у сфері ПТБ та ЦЗ Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітану служби цивільного захисту Глюзі А. С, інспектору ВПБ УДН та К ГУ ДСНС України у м. Києві майору служби цивільного захисту Горбатюку С.В., т.в.о. провідного інспектора відділу ДНК у сфері ПТБ та ЦЗ ГУ ДСНС України у м. Києві ст. лейтенанту служби цивільного захисту Запорожцю В.В. та т.в.о. провідного інспектора відділу ДНК у сфері ПТБ та ЦЗ ГУ ДСНС України у м. Києві ст. лейтенанту служби цивільного захисту Дивничу О.М. доручено в період з 08.06.2015 року по 26.06.2015 року провести планову перевірку ПІІ «Амік Україна» з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
На підставі наказу Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 15.05.2015 року №45, було видано посвідчення від 08.06.2015 року №143 на проведення державними інспекторами перевірки ПІІ «Амік Україна», розташованого за адресою: пр. Перемоги, 38-6 у Шевченківському районі м. Києва.
Так, в період з 19.06.2015 - 26.06.2015 року на підставі наказу Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 25.05.2015 року №45 та посвідчення від 08.06.2015 року №143 було здійснено планову перевірку суб'єкта господарювання з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
За результатами перевірки складений акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 26.06.2015 року №142 (надалі - акт перевірки), згідно тексту якого під час здійснення перевірки виявлено недотримання Відповідачем вимог пожежної та техногенної безпеки.
Так, зі змісту цього акта перевірки вбачається, що дана перевірка була здійснено у присутності начальника АЗС Малько А.О., який є відповідальним за пожежну безпеку на АЗС відповідно до наказу від 05.02.2015 року №22-п «О возложении обязанностей и назначении должостных лиц ответственными за решение вопросов пожарной безопасности».
Згідно з акта перевірки Позивач встановив такі порушення Відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки: суб'єкт господарювання здійснює господарську діяльність без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; відстань від АЗС при підземному зберіганні рідкого палива до громадських будівель менше 50 м; для зовнішнього облицювання огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін), а також у внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання (утеплення) стін будівлі автозаправного комплексу допускається застосування матеріалів з невизначеними показниками груп горючості; зовнішнє пожежогасіння АЗС не передбачено від водойми (пожежного резервуара) або не менш ніж від двох пожежних гідрантів. Зазначені водойми (пожежний резервуар), повинен розташовуватися на відстані не ближче ніж 35 м від резервуарів палива та паливороздавальних колонок; АЗС не забезпечена протипожежними водоймищами загальною місткістю резервуарів не менше 100 куб. м. з розташовуванням їх на відстані не більше ніж 200 м від АЗС; приміщення різного призначення АЗС не розділені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них; евакуаційний вихід АЗС влаштований через розсувні двері й ворота, двері; не надано копію матеріалів заміру опору ізоляції та перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями; керівництво АЗС не забезпечує утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування; розміри евакуаційних виходів з приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення не відповідають вимогам ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"; для АЗС згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность. Общие требования"; на АЗС допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; захист АЗС від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд"; приміщення електрощитових не відділено протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"; технічне обслуговування СПЗ на АЗС не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту"; зовнішній протипожежний водопровід АЗС не відповідає таким вимогам: необхідність облаштування системи зовнішнього протипожежного водопроводу підприємств та вимоги до цих систем визначаються ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі"; пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта; не проводиться продування повітрям сповіщувачів автоматичної системи пожежної сигналізації, не рідше одного разу на рік, із занесенням результатів до журналу з технічного обслуговування; приміщення електрощитової не відділено протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; не заборонено експлуатацію тимчасових дільниць електромережі; електрощити, групові електрощитки будівлі не захищені автономними системами пожежогасіння; приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин, не обладнано системою автоматичного пожежогасіння з виводом сигналу ну пульт централізованого спостереження пожежної охорони; територія АЗС не забезпечена бочкою з водою; майданчик для автоцистерни не огороджений по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м. Місця в'їзду та виїзду на майданчик для автоцистерни не об лаштовані підвищеннями (пандусами) з ухилом не менше 2%; ідентифікація об'єкта не погоджена з державною пожежною охороною; протипожежна відстань від споруди АЗС до дерев з листяними породами менше 10 м; на під'їздах до АЗС не влаштована додаткова смуга накопичення транспортних засобів завширшки, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3,0 м, впродовж 50 м до в'їзду на АЗС та 15 м від виїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м; об'єкт не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; не вивішено на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі виникнення надзвичайної ситуації; не розроблено план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на об'єкті де можливі аварії з викидами вибухонебезпечних продуктів, вибухами і загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, згідно затвердженого та узгодженого переліку.
Таким чином, позивач в ході перевірки встановив, що зазначена АЗС ПІІ «Амік Україна» функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частиною четвертою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Станом на дату розгляду даної справи, порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, у повному обсязі Відповідач не усунув, що підтверджують наявні в матеріалах справи докази.
Оскільки, на даний час Відповідач порушення не усунув, суд вважає, що подальша діяльність АЗС може створювати загрозу життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи ПІІ «Амік Україна» (код 30603572), за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПІІ «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що відповідно до частини 12 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.
Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Отже, після усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки від 26.06.2015 №142 Відповідач має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зважаючи на вищенаведене, виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі-будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256, 257 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати до підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (код 30603572), за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПІІ «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва.
3. Покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві обов'язок щодо забезпечення виконання даної постанови.
4. Постанова підлягає негайному виконанню та є підставою для її виконання.
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.Б. Федорчук