Справа: № 761/27475/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Волошин В.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
24 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів за участю секретаря представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М. Овчиннікової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії УПСЗН Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_6 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та одноразової компенсації у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано УПСЗН Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та одноразової компенсації у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач - УПСЗН Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) та інвалідом ІІ групи.
27 травня та 11 червня 2014 відповідачем 1 були прийняті рішення за наслідками розгляду заяви позивача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, а також одноразової грошової компенсації, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 120 грн. та 284,40 грн. відповідно.
21.07.2014 щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 120 грн. була перерахована позивачу на його поточний рахунок в РЦ ПАТ «КБ «Приватбанк», а 28.07.2014 одноразова грошова компенсація в розмірі 284,40 грн. була виплачена позивачу шляхом поштового переказу за місцем його проживання.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в проведенні перерахунку та виплаті щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2014 рік та одноразової компенсації, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення інвалідам II групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Згідно цієї ж статті, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам І групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат; сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат; батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.
Однак, всупереч ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу вказані допомога на оздоровлення та компенсація були виплачені не згідно Закону, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
З 01 січня 2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.
Разом з тим, починаючи з 01.01.2014 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 9 статті 1 Закону України від 31 липня 2014 року № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03 серпня 2014 року, доповнено Прикінцеві положення Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 6-7, відповідно до якого норми і положення статті 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622- VII розмір виплат визначається відповідно до постанов Кабінету Міністрів України (з дня опублікування - 03.08.2014 року).
Отже, з 01 січня 2014 року до набрання чинності Законом України № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» правове регулювання правовідносин щодо виплат, іншими законами, крім Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не здійснювалося.
Позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2014 рік та одноразова компенсація нарахована та виплачена в червні 2014 року, тобто до набрання чинності вищевказаних змін, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зазначений період відповідачі були зобов'язані провести нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації в розмірах визначених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 27.11.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.