Справа: № 826/13145/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
24 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Агрілат-Хімконтракт» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
В липні 2015 року ПП «Акрілат-Хімконтракт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської міської митниці ДФС (відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач 2) в якому просило зобов'язати відповідача 1 підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів відповідно до Додатку 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань; зобов'язати відповідача 2 перерахувати на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» надмірно зараховані при митному оформленні товару сум мита на 3 555,02 грн. та суми ПДВ в розмірі 13 638,36 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів з податку на додану вартість у розмірі 13 638,36 грн. та мита у розмірі 3 555,02 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач 1, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 січня 2014 року між Borghi Chemicals Poland Sp. Z.o.o. (продавець) і ПП «Акрілат-Хімконтракт» (покупець) укладено контракт № 1/01/2014/AC та додаток № 1 від 23.01.2014, про поставку ізопропилового спирту регенерований (ІРА97) у кількості 22,00 тонн за ціною 760 Євро/т.
З метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на підставі вказаного контракту, позивачем було подано до митного органу митну декларацію № 100250004/2014/090311.
Однак, відповідачем було прийнято рішення від 03.02.2014 № 100250004/2014/000010/2 про коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів, яким було збільшено розмір митної вартості імпортованого позивачем товару.
Не погоджуючись із правомірністю прийнятого відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів від 03.02.2014 № 100250004/2014/000010/2, позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування даного рішення про коригування митної вартості.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/11308/14 від 05.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 позов ПП «Акрілат-Хімконтракт» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 100250004/2014/000010/2 від 03.02.2014, винесеного М/п «Західний» Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів Державної митної служби України. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250004/2014/00012.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 у справі № 826/11308/14 відкрито касаційне провадження.
Позивачем здійснено оплату сум скоригованої митної вартості товару, що підтверджується наданим позивачем копією банківської виписки за 03.02.2014 (а.с.63-64).
06.05.2015 позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою від 20.04.2015 вих. № 18 (а.с.34-36) про повернення коштів в якому, посилаючись на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/11308/14 від 05.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 просив підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів та надіслати ПП «Акрілат-Хімконтракт» копію висновку про повернення надмірно зарахованих при митному оформленні товару суми мита на 3 555,02 гривень та суми ПДВ на 13 638,36 гривень.
Однак, відповідач у відповідь на заяву позивача від 04.12.2014 вих. № 04-12/14 повідомив про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, оскільки питання про повернення коштів не було предметом розгляду судової справи № 826/11308/14.
Вважаючи протиправними дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови в поверненні надмірно сплачених коштів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстровано в Мінюсті 25.09.2007 року за № 1097/14364.
Відповідно до частин першої, другої статті 51 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України), митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, зокрема й тих, що ввозяться відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом з дотриманням правил, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 52 МК України, на декларанта або уповноважену ним особу покладається обов'язок заявляти митну вартість товару під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 розділу ІІІ цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 24 МК України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України немає. Але воно міститься в податковому законодавстві.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 4 МК України, поняттям «митні платежі», з-поміж іншого, охоплюється ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Згідно з пунктом 14.1.115 частини 1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
Зокрема, згідно із частинами 1-4 статі 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Відповідно до пунктів 43.1-43.5 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
З наявних в справі доказів вбачається, що позивач у відповідності до вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстровано в Мін'юсті 25.09.2007 року за № 1097/14364, звернувся із заявою від 20.04.2015 р. № 18 про повернення сум надмірно сплачених митних платежів до Державного бюджету України, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 06.05.2015 р. (вх. номер КММ 5736/10). Однак, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 2 Порядку повернення коштів, цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Згідно з абзацами 1, 2, 12 пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України платника - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.
Згідно з пунктом 1 Порядку взаємодії, взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентуються правилами цього Порядку.
За пунктами 2, 3 Порядку взаємодії, повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку повернення коштів.
Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії, на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Отже, саме на митний орган покладено обов'язок у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.
Водночас, матеріали справи не містять належних доказів того, що Київською міською митницею ДФС Державної митної служби України у визначений законом строк було підготовлено Висновок про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, що свідчить про недотримання відповідачем вимог чинного законодавства.
Разом з тим, за Порядком взаємодії, основною умовою повернення коштів є саме обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Отже, системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань: перевірки достовірності документів, що підтверджують країну походження товару, який переміщується на митну територію України; визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 р. у справі № 21-161а14.
За таких обставин, колегія суддів знаходить обґрунтованими вимоги даного позову в частині зобов'язання Київської міської митниці ДФС України підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів з податку на додану вартість у розмірі 13 638,36 грн. та мита у розмірі 3 555,02 грн.
При цьому, дійсно, вимога позивача щодо зобов'язання ГУ ДКС України у м. Києві перерахувати на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» надмірно зарахованих при митному оформлені товару суми мита на 3 555,02 грн. та суми ПДВ на 13 638,36 грн., при відсутності вчинення відповідачем 1 встановлених законом процедур для такого отримання, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів.
Водночас незрозумілим є посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що надмірно сплачені позивачем кошти при митному оформленні є передоплатою відповідно до положень Податкового кодексу України, оскільки випуск у вільний обіг товарів під гарантійні зобов'язання є гарантією, що встановлена законодавцем для надання можливості платнику податків здійснювати господарську діяльність відповідно до економічно обґрунтованих принципів. При цьому, підтверджена надмірно сплачена сума мита та податку на додану вартість, відповідно до закону підлягає поверненню і у позивача є правові підстави для отримання таких коштів.
Що стосується посилання апелянта на невиконання позивачем вимог Порядку № 618, то слід зауважити, що митний орган не позбавлений права запропонувати позивачу подати належні документи для виконання свого обов'язку повернути платнику податків надмірно сплачені ним кошти до бюджету.
Щодо посилання апелянта на втручання в дискреційні повноваження суб'єктів повноважень, то суд апеляційної інстанції зазначає, що при наявності необґрунтованої відмови суб'єкта владних повноважень, для відновлення прав платника податків суд має право зобов'язати суб'єкт владних повноважень вчинити певні дії, спрямовані на таке відновлення.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 27.11.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.