Справа № 815/6122/15
23 листопада 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
судді Бутенка А.В.
судді Свиди Л.І.
при секретарі Рижук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС в Одеській області, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
15 жовтня 2015 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС в Одеській області, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень ДФС України від 07.09.2015 року № 8450/М/99-99-10-01-02-25, ГУ ДФС в Одеській області від 13.05.2015 року №455/М/10-15-32-10-02-08 та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.04.2015 року №0006971701 про застосування фінансових санкцій у розмірі 51000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 16.03.2015 року складено акт № 1302/15-52-17-128/НОМЕР_1 «про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року». Зазначеним актом встановлені порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», пов'язане з тим, що з 08.12.2012 року по 19.12.2012 року та з 21.12.2013 року по 26.12.2013 року ФОП Муратов здійснював реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Транспортна, 3, без наявності ліцензії. За наслідком складання акту відповідачем прийнято та надіслано позивачу рішення про застосування фінансових санкцій від 02.04.2015 року № НОМЕР_2, згідно якого на позивача накладено штраф у розмірі 51 000 грн. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав скаргу до ГУ ДФС в Одеській області, у якій зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій ним отримано 23.04.2015 року, а також зазначив свій номер телефону. Проте рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 13.05.2015 року №455/М/10-15-32-10-02-08 первинну скаргу позивача залишено без розгляду на тій підставі, що згідно поштового повідомлення про вручення, рішення про застосування фінансових санкцій від 02.04.2015 року вручено уповноваженій особі скаржника 16.04.2015 року, тому позивач пропустив строк на оскарження. Позивач вважає, що рішення ГУ ДФС в Одеській області містить дані, які суперечать реальній дійсності та прийнято безпідставно, оскільки з позивачем ніхто не з'ясовував термін вручення невідомій йому уповноваженій особі рішення. Також зазначає, що доказом отримання ним рекомендованого листа 23.04.2015 року, а не 16.04.2015 року, як вказано у рішенні ГУ ДФС в Одеській області, є лист Центру поштового зв'язку №1 Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта». Позивач вказує, що у зв'язку з викладеним, до ДФС України була направлена скарга від 18.08.2015 року №2 на рішення ГУ ДФС в Одеській області від 13.05.2015 року, проте дана скарга залишена без розгляду без зазначення причини прийняття такого рішення. На адресу ДФС України була направлена заява від 25.09.2015 року №1 з проханням надати відповідь щодо мотиву залишення скарги без розгляду та повернути оригінал листа УДППЗ «Укрпошта», проте на момент звернення до суду відповідь не надходила.
У судовому засіданні 23.11.3015 року позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов з наведених вище підстав.
Представник відповідачів позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. Про проведення перевірки позивача проінформовано письмовим повідомленням, яке отримано продавцем ОСОБА_2, а також вручено наказ від 12.02.2015 року № 132. Направлення на проведення перевірки було пред'явлено особисто позивачу. За результатами перевірки складено відповідний акт, на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення від 02.04.2015 року № НОМЕР_2 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 51000 грн. Перевіркою встановлено, що позивач у період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. При перевірці контрольних стрічок з реєстратора розрахункових операцій, фіскальний № НОМЕР_3 було встановлено, що в період з 08.12.2012 року по 19.12.2012 року та з 21.12.2013 року по 26.12.2013 року позивачем здійснювалась реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії. Рішенням від 02.04.2015 року № 000697170102.04.2015 року до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 51000 грн., яке рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано позивачу. Згідно поштового повідомлення, позивач отримав дане рішення 16.04.2015 року. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач 30.04.2015 року подав скаргу до ГУ ДФС в Одеській області, проте 13.05.2015 року було винесено рішення, яким скаргу залишено без розгляду. У рішенні зазначено, що граничний термін для подання первинної скарги на рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.04.2015 року № НОМЕР_2 закінчився 26.04.2015 року. Рішенням ДФС України від 07.09.2015 року скаргу позивача залишено бе задоволення, а рішення ГУ ДФС в Одеській області - без змін. Також відповідач зазначив, що рішення контролюючих органів за результатами розгляду скарг не створюють жодних правових наслідків для платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, що виключає можливість їх оскарження у судовому порядку.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Суд встановив, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу начальника ДПІ від 12.02.2015 року № 132 та згідно пп. 20.1.4, п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та відповідно до направлення від 12.02.2015 року № 134 проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. Дана перевірка проводилась з 23.02.2015 року по 06.03.2015 року.
За результатами перевірки 16.03.2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 1302/15-52-17-128/НОМЕР_1, яким встановлено, зокрема, порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
На підставі висновків вказаного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняте рішення від 02.04.2015 року № НОМЕР_2 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 51000 грн.
Також судом встановлено, що в період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
07.12.2011 року позивачу видана ліцензія серії АГ № 461486 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07.12.2011 року до 07.12.2012 року.
07.12.2011 року позивачу видана ліцензія серії АГ № 424962 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 07.12.2011 року до 07.12.2012 року.
20.12.2012 року позивачу видана ліцензія серії АЕ № 159608 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту) терміном дії з 20.12.2011 року до 20.12.2012 року.
20.12.2012 року позивачу видана ліцензія серії АЕ № 160502 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 20.12.2011 року до 20.12.2012 року.
24.12.2013 року позивачу видана ліцензія серії АЕ № 398445 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту) терміном дії з 27.12.2013 року до 27.12.2014 року.
24.12.2013 року позивачу видана ліцензія серії АЕ № 400415 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 27.12.2013 року до 27.12.2014 року.
Згідно даних реєстратора розрахункових операцій, фіскальний номер НОМЕР_3, який використовується позивачем, в період з 08.12.2012 року по 19.12.2012 року позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії.
Крім того, в період з 21.12.2013 року по 26.12.2013 року здійснював реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії.
Факт торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензії підтверджена самим позивачем у судовому засіданні.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі - Закон) встановлено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
Відповідно до ч.12 ст.15 Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно ч.1 ст.17 Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Як встановлено ч.5 ст.17 Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській від 02.04.2015 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 51000 грн. є законною та обґрунтованою. Дана сума штрафу розрахована, виходячи з того, що у грудні 2012 року позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензій (17000 грн.*2 порушення), та в грудні 2013 року здійснював реалізацію лише алкогольних напоїв без наявності ліцензії (17000 грн.)
Доводи позивача щодо порушення відповідачем строку прийняття рішення суд не бере до уваги, оскільки порушення строку прийняття рішення за умови його правильності та обґрунтованості по суті не є підставою для його скасування.
При цьому суд бере до уваги посилання відповідача на те, що строк прийняття рішення обумовлено наданням можливості платнику податків подати заперечення на акт перевірки.
Згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа, рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.04.2015 року №0006971701 отримано позивачем 16.04.2015 року, тому рішення ГУ ДФС в Одеській області від 13.05.2015 року № 455/11/10-15-33-00-02-08 про залишення первинної скарги позивача, яка надійшла до ГУ ДФС в Одеській області 30.04.2015 року, без розгляду також є обґрунтованим.
Доводи позивача, що за отримання рішення він розписався на поштовому відділенні у журналі видачі кореспонденції 23.04.2015 року, суд до уваги не бере, оскільки за отримання рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення адресат розписується саме у повідомленні про вручення, і останній документ, як належний доказ отримання кореспонденції позивачем, було використано ГУ ДФС в Одеській області при прийнятті рішення від 13.05.2015 року № 455/11/10-15-33-00-02-08.
Відповідно до п.56.2 ст.56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Згідно вимог п.56.3 ст.56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Пунктом 56.7 ст.56 ПК України та п.8.4 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 року № 848, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 року за № 99/24876, передбачено, що у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
Як встановлено пп. 56.17.1. п.56.17 ст.56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
Враховуючи зазначені вимоги, ГУ ДФС в Одеській області у своєму рішенні повідомило позивача, що граничний термін подання первинної скарги на рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про застосування фінансових санкцій від 02.04.2015 року № НОМЕР_2 закінчився 26.04.2015 року та обґрунтовано повернуло її скаржнику.
Рішенням ДФС України від 07.09.2015 року № 8450/М/99-99-10-01-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС в Одеській області від 13.05.2015 року № 455/11/10-15-33-00-02-08 - без змін.
Суд зазначає, що відповідно до ст.2, п.1 ч.2 ст.17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод.
З наведених норм права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Рішення контролюючих органів за результатами розгляду скарг платників податків не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, що, у свою чергу, виключає можливість його оскарження в судовому порядку, оскільки не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, через те, що наслідком його винесення податковим органом є обов'язок відповідного територіального органу державної податкової служби прийняти податкове повідомлення-рішення, яке в свою чергу може бути оскаржено в судовому порядку.
Таким чином, правові наслідки для позивача створює саме рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.04.2015 року №0006971701, правомірність якого встановлена судом, а оскаржувані рішення ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України не породжують для позивача жодних правових наслідків, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС в Одеській області, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень ДФС України від 07.09.2015 року № 8450/М/99-99-10-01-02-25, ГУ ДФС в Одеській області від 13.05.2015 року №455/М/10-15-32-10-02-08 та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.04.2015 року №0006971701 - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови суду виготовлено 27.11.2015 року.
Головуючий суддя В.В.Андрухів
Суддя А.В Бутенко
Суддя Л.І. Свида
у позові відмовлено.
27 листопада 2015 року.