ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 листопада 2015 року № 826/11556/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М. А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М. А. (надалі - Уповноважена особа Фонду, відповідач 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд, відповідач 2) про:
визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу «НВУ» №862399/2014 від 17.11.2014р., укладеного між позивачем та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»;
зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»;
зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду;
зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а отже, відповідачами, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив суду, що включення певного вкладника банку до повного переліку вкладників, а потім і до загального реєстру означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду, проте позивач не набув такого права і не має законних підстав для включення його до такого повного переліку, оскільки реальних коштів позивачем не вносилось, про що було відомо працівникам банку, укладання договору банківського вкладу та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я позивача, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності. Дані обставини визначені п.2 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як підстава для визначення нікчемності правочинів.
Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, у письмових запереченнях зазначив суду, що виконавча дирекція Фонду складає загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників. В той же час, у переданому Уповноваженою особою переліку вкладників ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» інформація про позивача відсутня, в зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні загального реєстру. Таким чином, Фонд не повинен відшкодовувати позивачу кошти за рахунок Фонду.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.
Між ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» укладений договір банківського вкладу «НВУ» №862399/2014 від 17.11.2014р.
Відповідно п. 1.1 Договору предметом Договору є розміщення Вкладником в Банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «НВУ» в національній валюті України на три місяці з дня укладання Договору, з щомісячною виплатою процентів. Для обліку вкладу Банк відкриває на ім'я вкладника рахунок НОМЕР_1, код банку 380537.
Відповідно п.1.2 Договору Банк відкриває на ім'я Вкладника рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» НОМЕР_2, код банку 380537. На цей рахунок-кореспондент може бути перерахований Вклад та нараховані але не отримані вчасно Вкладником проценти за цим вкладом по закінченні строку його дії.
Згідно платіжного доручення №4251763 від 17.11.2014р. банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 199 970,00 грн. на вкладний рахунок, який був відкритий відповідно вказаного вище договору.
Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 03.10.2014 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" віднесено до категорії проблемних.
Постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 року № 733 ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 року № 123 розпочато процедуру виведення ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», виконавчою дирекцією Фонду прийнято Рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», на підставі цих рішень розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено Уповноваженою особою Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015р. по 19.03.2016р.
У зв'язку з початком процедури ліквідації банку, Фонд з 27.03.2015 р. розпочав виплати коштів вкладникам даного банку через банки-агенти.
Позивач звернувся до відділення Банку щодо повернення банківського вкладу та процентів, нарахованих на вклад.
Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду, позивач звернувся до Фонду із запитом про надання інформації.
Уповноважена особа у листі №20-11137 повідомила позивача, що використання коштів, що знаходяться на рахунках позивача обмежено, оскільки є підстави вважати, що позивачем були проведені операції, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.
Вважаючи протиправними зазначені дії відповідачів щодо невключення позивача до переліку та загального реєстру вкладників та невідшкодуванні коштів за рахунок Фонду за вкладом, позивач звернувся до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення виходячи з наступного.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (далі-Закон №4452-VI).
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами врегульований статтею 27 Закону №4452-VI.
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі - Положення).
Згідно з пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Відповідно до п.4 розділу ІІІ даного Положення, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Як вбачається із листа Уповноваженої особи Фонду, позивач не включений до переліку вкладників, оскільки використання коштів, що знаходяться на рахунках обмежено, бо є всі підстави вважати, що позивачем були проведені операції, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Додатково повідомлено, що після здійснення ретельної перевірки буде надано вичерпну інформацію щодо стану рахунків позивача та подальших дій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу засідання від 29.01.2015р. №023/15 виконавчою дирекцією Фонду погоджено рішення Уповноваженої особи щодо обмеження за певними рахунками окремих вкладників згідно наданого переліку рахунків фізичних осіб, що підлягають обмеженню (згідно листів від 20.01.2015р. №23-562 та від 27.01.2015р. №20-876).
В той же час, будь-якого рішення про визнання нікчемними договорів банківського вкладу Уповноваженою особою Фонду не приймалось, відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) матеріали справи не містять.
Наведене свідчить, що позивач не включений до Переліку вкладників на підставі припущень Уповноваженої особи Фонду, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Водночас, частиною 2 ст. 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
В наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що оспорювана угода укладена 17.11.2014 р., тобто після прийняття рішення про визнання ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» проблемним, а тому є підстави вважати її укладеною з порушенням вимог, що були встановлені Національним Банком України, у зв'язку з чим і обмежено операції за рахунками, в т.ч. і позивача з метою з'ясування наявності чи відсутності порушення зазначених вище обмежень.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Частиною 6 статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленим статтею 73 цього Закону.
Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 року № 346.
Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п 5.1. Положення).
Згідно з п.п.5.2., 5.3. Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.
Отже, згадуваним законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Крім того, як зазначено вище, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодекс, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідачем - Уповноваженою особою Фонду не наведено, а судом не встановлено, підстав для невключення позивача до переліку вкладників, оскільки договір позивача не визнаний нікчемним, а обмеження операції за рахунком позивача ґрунтується на припущеннях та не підтверджено належними доказами, а відтак, суд приходить до висновку щодо протиправності бездіяльності відповідача 1 стосовно невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Додатково суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачена можливість включення особи до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду після складення та затвердження такого Переліку вкладників.
В той же час, відповідно до п. 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.
Наведене свідчить, що позивачем в частині позовних вимог щодо зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників та затвердити такий перелік вкладників, обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки після складення та затвердження Переліку вкладників можливим є лише надання уповноваженою особою Фонду додаткової інформації про вкладників до Фонду.
В той же час, позовні вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду; є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з п. 2 ч. 4 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860 (надалі - Порядок) Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Отже, загальний реєстр вкладників формується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виключно на підставі Переліку вкладників або додаткової інформації поданої Уповноваженою особою Фонду.
Фонд в силу вищезазначених норм законодавства зобов'язаний включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «УФС» для здійснення виплат коштів за банківськими вкладами за рахунок відповідача-2 за договором банківського вкладу після подання Уповноваженою особою Фонду інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача в цій частині є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд зобов'язати відповідачів подати суду звіт про виконання даної постанови в термін не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили.
Відповідно до змісту ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідачі ухилятимуться від виконання рішення суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення.
Беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М. А. щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу «НВУ» №862399/2014 від 17.11.2014р., укладеного між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк».
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М. А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу «НВУ» №854066/2014 від 10.10.2014р., укладеного між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко