ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 листопада 2015 року № 826/13670/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард - А»
до
третя особа
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»
про
визнання протиправними дій, скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард - А» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», яким просило визнати протиправним та скасувати акт № 19 опису майна від 18 травня 2015 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13670/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18 серпня 2015 року.
У судовому засіданні 18 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його, представник відповідача заперечив проти позову. Третя особа участі повноважного представника не забезпечила, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що 18 травня 2015 року податковим керуючим Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на підставі наказу № 66 та рішення про опис майна у податкову заставу платника податків від 03 березня 2015 року № 292/26-58-23-01-23, проведено опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард - А» на загальну суму 230100,77 грн., за результатом якого складено акт опису майна № 19.
Позивач вважаючи протиправно прийняте рішення таким, що порушує права та законні інтереси позивача, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Механізм застосування податкової застави органами фіскальної служби врегульовано приписами Податкового кодексу України та Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1841/24373 (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до пункту 1.7 Порядку право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної органом доходів і зборів, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно пункту 1.8 Порядку день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів відповідно до законодавства.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 розділу II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно (пункт 1.9 Порядку).
Окрім цього, пунктом 1.12 Порядку визначено, що повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу.
Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна (пункт 2.2 Порядку).
У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (пункт 2.3 Порядку).
Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено опис майна позивача, за наслідками якого складено акт опису майна від 18 травня 2015 року № 19.
Підставою для прийняття такого акту стала наявність податкового боргу у позивача, що на день проведення опису майна становила 174523,00 грн. самостійно визначеного зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до податкової вимоги від 03 березня 2015 року № 1961-23.
Крім того, контролюючим органом 03 березня 2015 року прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 292/26-58-23-01-23.
Вказані податкова вимога від 03 березня 2015 року № 1961-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 292/26-58-23-01-23 були отримані уповноваженою особою позивача 23 квітня 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Під час розгляду справи, позивачем зазначено про відсутність податкового боргу у останнього, на підтвердження чого надано відповідні платіжні доручення та листи, якими позивач повідомляв контролюючий орган про своєчасність сплати відповідних податків та зборів, однак у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відповідних сум податкових зобов'язань, що призвело до несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових сум, за даними податкового органу за позивачем обліковується відповідна заборгованість, однак у зв'язку з тим, що така несвоєчасність надходження до державного бюджету грошових коштів виникла не з вини платника податку, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Однак, під час розгляду справи, позивачем не надано доказів оскарження податкової вимоги від 03 березня 2015 року № 1961-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 292/26-58-23-01-23.
З огляду на те, що станом на 18 травня 2015 року - день складання акту опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард - А», останній мав несплачений податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями термін сплати яких вже настав, контролюючим органом правомірно, на виконання вимог Податкового кодексу України проведено опис майна позивача за наслідками прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 292/26-58-23-01-23.
Відтак, враховуючи, що під час складання акту про опис майна від 18 травня 2015 року № 19, податкова вимога від 03 березня 2015 року № 1961-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 292/26-58-23-01-23, які стали підставою для винесення оскаржуваного акту, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржені та не скасовані, є чинними на момент розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що при складанні акту про опис майна від 18 травня 2015 року № 19 контролюючий орган діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард - А» задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 122, 158-163, 167, 181 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард - А» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя К.Ю. Гарник