Справа №460/2992/15-к
Провадження №1кп-460/518/15
26.11.2015 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові
кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015140410000139 від 15.01.2015 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Підгір'я Бродівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, демобілізованого з військової служби, раніше не судимого,-
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.408 ч.1 КК України,-
обвинувачений ОСОБА_4 , який з 21.05.2014 року проходив військову службу за мобілізацією та перебував на посаді водія-електрика 6 господарчого відділення взводу забезпечення роти матеріального забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , 03 листопада 2014 року самовільно залишив місце служби та військову частину без поважних причин та прибув в АДРЕСА_1 за зареєстрованим місцем проживання до призову за мобілізацією на військову службу, де проводив час на власний розсуд. В денний час 15 жовтня 2015 року обвинувачений ОСОБА_4 добровільно повернувся в розташування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , де про своє прибуття повідомив командування та приступив до виконання своїх службових обов'язків несення військової служби. Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 ч.3 КК України.
Під час судового розгляду свою вину в пред'явленому обвинуваченні за ст.408 ч.1 КК України обвинувачений ОСОБА_4 визнав та по суті обвинувачення показав, що до призову за мобілізацією він проживав в м.Броди Львівської області разом з своєю сім'єю, працював слюсарем на механічному заводі. 21 травня 2014 року він був призваний на військову службу за мобілізацією, яку став проходити у військовій частині НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 . В червні 2014 року він в складі підрозділу був відправлений в зону проведення антитерористичної операції, де знаходився до вересня 2014 року. Після повернення йому надали відпустку, після закінчення якої він повернувся на військову службу. В листопаді 2014 року йому повідомили, що захворів батько ОСОБА_5 , і він 03 листопада 2014 року поїхав додому в АДРЕСА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер. В жовтні 2015 року він повернувся у військову частину, де про своє прибуття повідомив командування і приступив до виконання службових обов'язків. На даний час з 25 листопада 2015 року він демобілізований з військової служби. Коли він самовільно залишив військову частину, то наміру назавжди ухилитися від військової служби в нього не було. В скоєному розкаюється, просить не позбавляти його волі.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість в скоєнні злочину стверджується наступними доказами по справі.
2
Письмовим повідомленням тво командира військової частини - польова почта НОМЕР_1 від 08.01.2015 року про виявлення відсутності на службі військовослужбовця рядового ОСОБА_4 з 03.11.2014 року./а.к.п.2/
Витягом з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 №113 від 21.05.2014 року про зарахування до списків особової частини та призначення на посаду рядового ОСОБА_4 /а.к.п.31/.
Витягом з наказу тво командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 №274 від 25.11.2015 року про визнання рядового ОСОБА_4 , який звільнений з військової служби, таким, що справи і посаду здав, з направленням на військовий облік до Бродівського РВК Львівської області./а.с.п.___/.
Оцінюючи докази по даній справі, які були досліджені та перевірені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд визнає, що під час судового розгляду не доведено умислу обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні дезертирства, тобто в самовільному залишенні військової служби та військової частини з метою ухилитися від військової служби. Разом з тим в судовому засіданні доведено вину обвинуваченого ОСОБА_4 у самовільному залишення з 03.11.2014 року військової служби та військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ст.408 ч.1 КК України на ст.407 ч.3 КК України.
Обставиними, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність заподіяної шкоди, скоєння злочину внаслідок збігу обставин в державі під час проходження військової служби, приймав участь в проведенні антитерористичної операції, маючого на утриманні неповнолітню дитину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, органом досудового розслідування та судом не встановлено.
З врахуванням вищенаведених обставин справи та особи обвинуваченого, встановлених обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, враховуючи особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, його відношення до скоєного злочину, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та попередження скоєння нових злочинів, обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати покарання в межах санкцій частини статті доведеного злочину у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст.407 ч.3 КК України, та обрати покарання за ст.407 ч.3 КК України у виді 02/два/ роки позбавлення волі.
На підставі з ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 01/одного/ року, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 під час іспитового строку не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.