Справа № 382/2120/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1339/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 2 25.11.2015
Іменем України
25 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора: ОСОБА_5 ,
при секретарі: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 05 жовтня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
повернуто прокурору в порядку ст. 314 КПК України, а також відмовлено в задоволенні клопотань прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
02.10.2015 року до Березанського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 05 жовтня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110320000400 від 07.08.2015 року щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, повернуто прокурору.
Також вищезазначеною ухвалою суду було відмовлено в задоволенні клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт, який надійшов до суду, не був підписаний прокурором
Судом також було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , оскільки прокурором не було наведено інших ризиків, ніж передбачених ч.1 ст.177 КК України, а обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Відмовляючи в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд вказав на недотримання захисником вимог подачі клопотання, яке повинно бути подане в письмовому вигляді, а не усно, крім того, захисником не було вказано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, або їх відсутність.
На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд обвинувального акта у суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання.
Вважає вказане рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального закону, зазначає, що жодна з норм діючого КПК України не вимагає, щоб в обвинувальному акті двічі були вказані посада, прізвище, ім'я та по-батькові прокурора, який затверджує обвинувальний акт, тому судом формально, через довільне трактування кримінального процесуального закону було повернуто обвинувальний акт прокурору, крім цього, при наявності достатніх ризиків, які виправдовують тримання ОСОБА_7 під вартою, який за місцем реєстрації не проживає та часто змінює місця проживання, близьких родичів в Україні не має, не працює, що дає йому всі підстави переховуватись від суду, судом безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання останнього під вартою, як наслідок 05.10.2015 року ОСОБА_7 було звільнено з Київського СІЗО, де він утримувався під вартою, також при винесенні ухвали від 05.10.2015 року, суд послався на вимоги ч.3 ст.331 КПК України, яка регламентує обрання, скасування та зміну запобіжного заходу під час судового розгляду, а не під час підготовчого провадження.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які просили рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Так, при розгляді клопотання слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст.178 КПК України, дійшов до вірного висновку про відсутність об'єктивних доказів для продовження строку тримання під вартою.
Також рішення суду про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 є обгрунтованим, з чим погоджується і колегія суддів.
Разом з тим, з обвинувального акта щодо ОСОБА_7 , який 02.10.2015 року надійшов до Березанського міського суду Київської області вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення із зазначенням часу, місця, способу, форми вини, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення, а також інших обставин, які підлягають обов'язковому доказуванню в кримінальному провадженні.
Тому, на думку колегії суддів, вимоги ст. 291 КПК України при складанні обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 слідчим та прокурором були дотримані, а ті недоліки, на які звернув увагу суд (відсутність підпису прокурора), не є істотними порушеннями норм КПК України і не перешкоджають суду розглянути справу по суті, оскільки обвинувальний акт затверджений прокурором та підписаний слідчим.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Березанського міського суду Київської області від 05 жовтня 2015 року підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314-316 КПК України.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 05 жовтня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110320000400 від 07.08.2015 року щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, повернуто прокурору - скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314-316 КПК України.
Головуючий:
Судді: