ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.11.2015Справа №910/21332/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 9 023,43 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Шидловська С.В., за довіреністю
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 6 902,76 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2015 було порушено провадження у справі № 910/21332/15, розгляд справи призначено на 07.10.2015.
22.09.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представником позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
07.10.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання 07.10.2015 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва розгляд справи було призначено на 04.11.2015.
У судове засідання 04.11.2015 представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 04.11.2015 не з'явився, по дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
13.07.2012 між ОСОБА_2 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0102-12-00212 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1.
04.07.2013 в 10 год. 00 хв., ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2, на вул. Садовій в місті Києві, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05.08.2013 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, визначена за допомогою розрахунку електронної системи «Аудатекс» та складає 8 153,38 грн.
Відповідно до п. 8.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика), для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.
Згідно з п. 8.5 Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.
Електронний розрахунок вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, складений за системою «Аудатекс», рекомендований переліком рекомендованих нормативних актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, який прописаний у Методиці.
З огляду на вищенаведене, судом приймається зазначений електронний розрахунок, складений за системою «Аудатекс», в якості належного доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № ДККА-28906 від 29.07.2013, згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 04.07.2013 в 10 год. 00 хв., на вул. Садовій в місті Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 6 902,76 грн.
На підставі сформованого страхового акту № ДККА-28906 від 29.07.2013 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6 902,76 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 13020 від 30.07.2013.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1295319.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АЕ/1295319 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АЕ/1295319, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензії, на які відповідач надав відповідь вих. № 10959 від 03.12.2014, визнавши частково суму страхового відшкодування в розмірі 5 064,80 грн., проте, в порушення приписів статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відшкодування не здійснив.
Згідно з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № АЕ/1295319 встановлено франшизу в розмірі 1 000,00 грн.
Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АЕ/1295319, при визначенні розміру позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 5 902,76 грн (сума страхового відшкодування, сплачена позивачем своєму страхувальнику за Договором - 6 902,76 грн, за мінусом франшизи, встановленої Полісом № АЕ/1295319 - 1000,00 грн).
Крім суми страхового відшкодування, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 120,67 грн, на підставі ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Однак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 120,67 грн, відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня, задоволенню не підлягає, оскільки вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.09.2012 у справі № 4/17-3520-2011/3-41гс12.
Відповідно до частини першої статті 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування, з урахуванням пені, в загальному розмірі 9 023,43 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 902,76 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145; ідентифікаційний код: 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А; ідентифікаційний код: 30859524) страхове відшкодування в розмірі 5 902 (п'ять тисяч дев'ятсот дві) грн 76 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145; ідентифікаційний код: 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А; ідентифікаційний код: 30859524) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 205 (одна тисяча двісті п'ять) грн 82 коп.
Повне рішення складено 09.11.2015.
Суддя О.В. Нечай