"12" листопада 2015 р. м. Київ К/800/21970/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення від 14.11.2013 № 2013/4517, визнання протиправною бездіяльності щодо відмови та невжиття заходів по виконанню постанови Донецького окружного адміністративного суд від 30.07.2013 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 у справі № 805/9625/13-а.
Позовні вимоги мотивовано відсутністю факту виконання постанови Донецького окружного адміністративного суд від 30.07.2013, якою відповідача зобов'язано, зокрема, розглянути повідомлення ОСОБА_2 про виявлення технічної помилки у Державному земельному кадастрі України у відповідності до вимог, встановлених Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що при ознайомленні у січні 2013 року з даними кадастрової карти України на офіційному веб-сайті Держземагенства України, ОСОБА_2 виявлено певні помилкові дані, а саме: конфігурація сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_1 в м. Маріуполі Донецької області не відповідає державному акту на право власності на дану земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 30.01.2007, виданого на ім'я ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.
11.04.2013 ОСОБА_2 направлено повідомлення про виявлення технічної помилки у Державному земельному кадастрі України.
Листом Управління Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області від 14.05.2013 № 2013/1711 повідомлено позивача про відсутність можливості внесення змін до Державного земельного кадастру України, оскільки такі зміни можуть здійснюватися виключно за заявою власника земельної ділянки.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 №805/9625/13-а визнано протиправною відмову у вжитті заходів по виправленню помилок у Державному земельному кадастрі України на земельну ділянку АДРЕСА_1 в Приморському районі в м. Маріуполі Донецької області відповідно до державного акту НОМЕР_3 від 30.01.2007 на ім'я ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), оформлену листом від 14.05.2013 № 2013/1711, та зобов'язано Управління Держземагенства у місті Маріуполі Донецької області розглянути повідомлення ОСОБА_2 про виявлення технічної помилки у Державному земельному кадастрі України у відповідності до вимог встановлених Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 у справі №805/9625/13-а залишено без змін.
07.11.2013 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виконати судове рішення по справі № 805/9625/13-а та розглянути повідомлення про виявлення технічної помилки у Державному земельному кадастрі України у відповідності до вимог, встановлених Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
14.11.2013 Управлінням Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області на заяву від 07.11.2013 надало позивачеві відповідь за № 2013/4517, в якій повідомило, що для виконання рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 необхідно на підставі п. 139 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 № 1051 звернутися до Управління Держземагантства у м. Маріуполі Донецької області.
Вказуючи на протиправність відмови Управління Держземагентства у м. Маріуполі Донецької області, викладеної у листі від 14.11.2013 № 2013/4517, ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в межах спірних правовідносин мають місце правовідносини у сфері виконання судового рішення. Так, посилаючись на те, що питання зобов'язання відповідача розглянути заву ОСОБА_2, про виявлення технічної помилки у Державному земельному кадастрі України вирішено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 у справі №805/9625/13-а, а також те, що примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що в даному випадку спірним є питання щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили та яким вже вирішено по суті наявний між позивачем та відповідачем спір. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач зверталася до виконавчого органу стосовно виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року у справі № 805/9625/13-а.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: