12 листопада 2015 року м. Київ К/800/33674/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року
у справі № 2-а-13657/09/2170
за позовом Фермерського господарства «Коррида»
до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне орендне підприємство «Чонгар»,
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Фермерське господарство «Коррида» (далі - ФГ «Коррида»; позивач) звернулось до суду з позовом до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - Генічеська МДПІ Херсонської області ДПС; відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 27 лютого 2009 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 27 лютого 2009 року в частині визначення ФГ «Коррида» суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 24 541,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі Генічеська МДПІ Херсонської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове - про повну відмову в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ФГ «Коррида» з питань дотримання вимог правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету плати за землю (земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт № 112/23-1/30176091 від 19 лютого 2009 року.
Перевіркою встановлено порушення господарством статей 14, 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неподанням декларацій орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та, як наслідок, недекларуванням сум орендної плати за 2006 - 2008 роки.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 27 лютого 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 206 299,67 грн. (137 193,11 грн. - основний платіж, 69 106,56 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Визнаючи нечинним названий акт індивідуальної дії в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 24 541,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, судові інстанції виходили з безпідставності застосування контролюючим органом до ФГ «Коррида» санкцій за неналежне виконання ним зобов'язання з перерахування орендної плати за період дії мораторію.
Проте, із вказаними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.
Згідно з абзацом 24 статті 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання. Тож оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. А відтак, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.
За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
З урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року змінити в частині задоволення позову.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В решті постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.