Справа № 2-2577/09
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
24 вересня 2009 р. Індустріальний
районний суд
м.
Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Галічого В.М.
Секретаря - Власенко М.М.
Розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за
позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення
заборгованості за теплову енергію, -
У липні 2009 року ВАТ «Дніпроенерго» звернулося до Індустріального районного
суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом про стягнення заборгованості
за надані послуги теплопостачання посилаючись на те, що відповідачі
зареєстровані та мешкають за адресою АДРЕСА_1, позивач надає їм послуги з теплопостачання, а саме надає у квартиру, де
останні зареєстровані та мешкають, гарячу воду та тепло, але відповідачі
систематично порушують свої зобов'язання з оплати наданих послуг за
встановленими тарифами, у зв'язку з чим заборгованість за період з 01.03.2006
року по 01.05.2009 року склала 4 799 грн. 75 коп.
Представник позивача в судове засідання з'явилася. Позовні вимоги підтримала.
Просила суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача
заборгованість за надані послуги та стягнути солідарно з відповідачів судові
витрати, які понесені позивачем у зв'язку з необхідністю звернення до суду з
цим позовом.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явились, про день та час розгляду
даної цивільної справи повідомлені належним чином /а.с. 21/, що є підставою для
розгляду справи за їх відсутності згідно ст. 169 ЦПК України за правилами глави
8 розділу ІІІ ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають
задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідачі зареєстровані та
мешкають у квартирі АДРЕСА_1.
Відповідачі свої зобов'язання перед позивачем в частині оплати наданих ним
послуг теплопостачання не виконували належним чином, у зв'язку з чим виникла
заборгованість у розмірі 4 799 грн. 75 коп. за період з 01.03.2006 року по
01.05.2009 року.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, до яких відповідно
до п.1 ч. 1 ст. 13 того ж Закону віднесено і послуги з надання централізовано
опалення та гарячої води, у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов
договору.
Відповідно до п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення,
постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджено
постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., у разі
відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний
будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги
справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з
централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з
розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з
централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної
площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення
розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із
законодавством, пунктом 18 цих правил також передбачено, що розрахунковим
періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не
пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не
встановлено інший строк.
У судовому засіданні судом встановлено, що нарахування плати за надані послуги
з теплопостачання (централізоване опалення та гаряче водопостачання) позивачем
проводилось відповідно до тарифів, які були затверджені рішенням виконкому
Дніпропетровської міської ради.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином,
відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв
ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приймаючі до уваги вищезазначене та враховуючи, що відповідачі у встановлений
законом строк не виконали перед позивачем своїх зобов'язань за надані послуги
теплопостачання, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь
позивача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та
гарячого водопостачання.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача по даній цивільній справі задоволено,
відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з
відповідачів на користь позивача судові витрати, понесені останнім під час
розгляду даної цивільної справи.
Питання про строки позовної давності у спірних правовідносинах судом не
вирішується згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 267, 526 ЦК України, п. 5 ч. 2 ст.
20, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 18, 21
Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та
гарячої води і водовідведення, які затверджено постановою Кабінету Міністрів
України №630 від 21.07.2005р., ст.ст. 10,11,60,88,212,213,215,224-226 ЦПК
України , суд, -
Позов - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» суму
заборгованості за період з 01.03.2006 року по 01.05.2009 року у розмірі 4 799
грн. 75 коп.
В порядку розподілу судових витрат стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного
товариства «Дніпроенерго» судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп., та витрати
на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 250 грн.
00 коп.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою
заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання
ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення
оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може
бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у
двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після
закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає
чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з
дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після
подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
В.М. Галічий