Справа №
2-2562/09
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
17 вересня 2009
року
Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого - судді Галічого В.М.
При секретарі - Власенко М.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м.
Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення
аліментів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка в позовній заяві посилалася на те, що з 18
січня 2002 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, про що
Відділом РАГС управління юстиції Індустріального району м. Дніпропетровська в
Книзі реєстрації актів про одруження 18.01.2002 року зроблений відповідний
актовий запис за № 12. Від зазначеного шлюбу мають двох неповнолітнього сина -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що перебуває на її
утриманні. Матеріальну допомогу на утримання свого неповнолітнього сина у
добровільному порядку відповідач не надає. З урахуванням викладеного, просила
суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання
неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень, щомісячно.
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, позовні вимоги уточнила та
просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 500
грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час його
проведення повідомлявся належним чином (а.с. 14), про причини неявки суд не
повідомив, що є підставою для вирішення справи за відсутності відповідача і
постановлення заочного рішення.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні
вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 4). Батьки дитини, - позивачка ОСОБА_1 та
відповідач ОСОБА_2, - з 18 січня 2002 року перебувають
між собою у шлюбі, що був зареєстрований Відділом РАГС управління юстиції
Індустріального району м. Дніпропетровська в Книзі реєстрації актів про
одруження 18.01.2002 року зроблений відповідний актовий запис за № 12.
Неповнолітня дитина знаходяться на утриманні своєї матері ОСОБА_1,
відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Відповідно до ст. ст. 180, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх
неповнолітніх дітей, а розмір щомісячних аліментів визначається судом і в
жодному разі не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для
дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК
України.
У відповідності до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний,
мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших
обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може
визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 181, ч. 1 ст. 191 СК України за рішенням суду кошти на утримання
дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батьків, починаючи від дня
пред'явлення позову.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд
враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги фактичні
обставини справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково,
стягнути з відповідача аліменти на утримання його неповнолітнього сина у
твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно.
Оскільки позивачка від сплати судових витрат звільнена, на підставі ч. 3 ст. 88
ЦПК України витрати у справі підлягають стягненню з відповідача в доход держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне
виконання рішення у справі в межах платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180 - 183, ч. 1 ст. 191 СК України,
ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання його
неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
до досягнення нею повноліття, у розмірі 500, 00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.) щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини
відповідного віку, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_1
Сергіївни, починаючи стягнення з дня подання позову, а саме з 27 липня 2009
року.
Рішення у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 в
доход держави судовий збір у розмірі 51, 00 грн. та витрати на інформаційно-
технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30, 00 грн.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою
заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання
ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення
оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може
бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у
двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після
закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає
чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з
дня його проголошення, Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після
подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.
М. Галічий