Справа №22 а19810/08 р. Головуючий у першій інстанції Бурлаха О.В.
Доповідач Маслій В.І.
17вересня 2009 року Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Маслія В.І. ,
суддів: Літвіної Н.М., Коротких А.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації, Черкаського центру по нарахуванню та виплаті пенсій про відшкодування компенсації на оздоровлення, -
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом до УПСЗН Канівської районної державної адміністрації, Черкаського центру по нарахуванню та виплаті пенсій та допомоги про відшкодування учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС компенсації на оздоровлення.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Поновлено процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом до до Управління праці та соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації, Черкаського центру по нарахуванню та виплаті пенсій про відшкодування компенсації на оздоровлення за 2005-2006 роки.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1. компенсацію по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2006 та 2007 роки в сумі 4138, 00 грн. та одноразову компенсацію на оздоровлення як інваліду 3-ї групи, ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 6920, 40 грн.
Не погодившись з ухвалою суду УПСЗН Канівської районної державної адміністраціїподало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неповно дослідив обставини справи, дав їм невірну оцінку та ухвалив постанову, яка не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії і згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинні виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але всупереч законодавству така допомога за 2005 - 2007 роки йому виплачена не в повному обсязі, а тому за захистом своїх прав він звернувся до суду.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач дійсно являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідчення НОМЕР_1, а тому відповідно до ст.. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плат, а розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 48 вищезазначеного закону визначається на момент виплати.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період з 2005 по 2007 рік, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії в сумі 4138 грн. та одноразової компенсації, як ліквідатора аварії на ЧАЕС в сумі 6920 грн. порушене, а тому підлягає захисту.
Відповідно до ст.. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується в розмірі чотирьох заробітних плат, за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, і відповідно до ч. 7 ст. 48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Суд дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив законну ухвалу, яка відповідає вимога матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31 березня 2008 року без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена протягом одного місяця в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.І. Маслій
Судді: Н.М. Літвіна
А.Ю. Коротких