03 вересня 2009 року №1241/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді: Пліша М.А.,
суддів: Шавеля Р.М.,Стародуба О.П.,
при секретарі судового засідання: Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року у справі за позовом приватного підприємства Компанія «Титан-ЛВ» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування акта № 1529 від 22.08.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,-
приватне підприємство Компанія «Титан-ЛВ» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просило скасувати акт відповідача № 1529 від 22.08.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року позов задоволено та скасовано акт Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 1529 від 22.08.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що в даному випадку підставою анулювання свідоцтва про реєстрацію ПП «Компанія «Титан-ЛВ» платником податку на додану вартість слугувало положення п.п. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно якого особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Позивачем стверджувалось, що ним були подані податкові декларації по податку на додану вартість за травень 2007 р., за червень 2007 р., за липень 2007 р., за серпень 2007 р.. в яких заповнено розділ III. а саме відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23); відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до державного бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) та відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26). Проте це не відповідає нормам чинного законодавства враховуючи п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», де зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно поданих декларацій ПП «Компанія «Титан-ЛВ» по ПДВ протягом періоду з 20.09.2006 по 20.08.2007 року вбачається, що позивач протягом вказаного періоду не здійснював ніяких оподатковуваних операцій, тобто не постачав та не надавав послуги, які б позивач був змушений відобразити у розділі І «Податкові зобов'язання».
Згідно п. 5.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 № 702/10982, у рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону).
При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна «поставка товарів (послуг)» відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону.
Також, відповідно до п.п. 5.3.6 п. 5.3 вищезазначеного Порядку, рядок 5 «Загальний обсяг поставки». Вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій; значення рядка дорівнює сумі рядків 1,2,3 та 4; заповнюється тільки колонка А.
Тому з огляду на вище наведене просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Компанія Титан - ЛВ" 03.06.2006 року видано Свідоцтво № 17865267 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Актом № 1529 від 22.08.2007 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, в якому зафіксоване те, що позивач надає до органів державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних місяців з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок за період з 20.09.2006 року по 20.08.2007 року.
Анулювання платника податку на додану вартість здійснено на підставі п.п. «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки протягом дванадцяти послідовних податкових місяців подавалась декларація, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду.
Проте судом першої інстанції з'ясовано, що 10.08.2007 року між Позивачем та ПП "Галичбудсервівс" укладено Договір підряду № 15/06-07-1, предметом якого є виконання робіт по ремонту адміністративно - побутового корпусу. На виконання умов даного договору, Позивачем через директора підприємства, придбано будівельне обладнання, матеріали, про що свідчать звіти про використання коштів, наданих під звіт та касові чеки на придбання матеріалів. Операції з придбання такого обладнання та матеріалів, відповідно до ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» - є об'єктом оподаткування та за них було сплачено ПДВ, який включено в ціну товару, що підтверджується касовими чеками.
В даному випадку судом вірно враховано положення п. 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи видачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
А згідно пп. 5.3.1. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у рядках 1 - 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті З Закону). При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна «поставка товарів (послуг)» відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону.
Крім цього, відповідно до п. 5.7. Розділ II «Податковий кредит» Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих, і на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих. які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
За таких обставин судом зроблено правильний висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляд на вище наведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року у справі №2а-1115/08 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : М.А.Пліш
Судді: О.П.Стародуб
Р.М.Шавель
Повний текст ухвали виготовлено
08.09.2009 р.