03 вересня 2009 року №22а-12031/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді: Пліша М.А.,
суддів: Шавеля Р.М.,Стародуба О.П.,
при секретарі судового засідання: Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про перерахування пенсії та стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області в якому просила стягнути з відповідач не нараховану та не виплачену державну та додаткову пенсії у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з липня 2005 р. по січень 2008 р. в сумі 51311 грн. 19 коп.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2008 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі в користь позивачки 51311 грн. 19 коп. недорахованої і невиплаченої їй державної й додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з липня 2005 року по січень 2008 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що у відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам , віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розміри пенсії зазначеним особам визначені статтями 50, 54 вище вказаного Закону. При цьому частиною п'ятою ст. 54 цього Закону встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Наведеною нормою Закону питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені до відома Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, та здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.117 Конституції Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Отже, приймаючи постанову від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» Кабінет Міністрів України діяв в порядку, в межах і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України. Пунктом 2 цієї постанови Кабінет Міністрів України установив, що розрахунок пенсії, призначених відповідно до частини четвертої ст. 54 та додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться виходячи з розміру 19 грн.91 коп.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Тому вважає, що положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З врахуванням вище викладеного просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, її віднесено до категорії 1 (інвалід IIІ групи).
Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі нарахувало та виплатило позивачці пенсії, зокрема: з липня 2005р. по грудень 2005 р. в сумі 1927,92 грн., з січня 2006 р. по грудень 2006 р. в сумі 8989,92 грн., з січня 2007 р. по грудень 2007 р. в сумі 9940,47 грн., тобто позивачка отримала пенсію за період з липня 2005 року по січень 2008 року в сумі 20858,31 грн.
Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції вірно враховано положення ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 06.06.1996 р.), згідно якої щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії І призначається у розмірах - інвалідам IIІ групи - 50% мінімальної пенсії за віком, та положення ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 09.07.2007 р.), згідно якої розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: - по IIІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, щорічно визначається бюджетним законодавством і встановлений: Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» на 2005 рік - 332 грн., Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з 01.01.2006 - 350 грн., з 01.07.2006 - 359 грн., з 01.12.2006 - 366 грн., Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01.2007 -380 грн., з 01.04.2007-406 грн., з 01.10.2007-411 грн.
Позивачка з врахуванням вище зазначених норм законодавства повинна була отримати за період з липня 2005 року по січень 2008 року пенсію в розмірі 72169, 50 грн., а отримала пенсію за цей період 20858,31 грн. Отже, враховуючи кошти, які позивачка отримала від відповідача, на користь позивачки підлягає до стягнення різниця в сумі 51311,19 грн.
У відповідності до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (із змінами від 05.10.2006) відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону, проте вимоги законодавства останні не виконав і до кінця 2007 року застосовував при нарахуванні пенсії постанови Кабінету Міністрів України, які погіршують становище громадян - інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в разі збільшення визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1 - 4 категорії та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, який відповідно до ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» застосовується для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. При цьому, мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначаються виключно законами України і є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а ст. 22 Конституції передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тому з врахуванням вище зазначеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що при проведенні нарахування позивачці пенсії, посилання Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі на постанову Кабінету Міністрів України за № 1 від 03.011.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» згідно якої, нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесених до 1 категорії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, проводиться виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., а не з фактичної величини мінімальної пенсії за віком є неправомірним, бо цією постановою порушуються Конституційні права позивачки, а відтак позов задоволено обгрунтовано.
З огляду на вище викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення , а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2008 року у справі №2а-30/08 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : М.А.Пліш
Судді: О.П.Стародуб
Р.М.Шавель
Повний текст ухвали виготовлено
08.09.2009 р.