03 вересня 2009 року №22а-11896/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді: Пліша М.А.,
суддів: Шавеля Р.М.,Стародуба О.П.,
при секретарі судового засідання: Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 20 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про скасування постанови про накладення штрафу, -
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області в якому просив скасувати постанову відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 20 червня 2008 року позовні вимоги задоволено, скасовано п останову начальника управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді від 08.02.2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача по ч.2 ст.165 -1 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 221 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушені норми матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
У відповідності до п.6 ч.2 ст. 17 цього Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Строки сплати страхових внесків визначені статтею 20 Закону.
Пунктом 3.4 Положення про відокремлений підрозділ «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» від 28.04.2006р. передбачено, що підрозділ має відокремлений баланс. Відповідно до п.6.8.3 Положення підрозділ самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість та збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Згідно до п.9 Положення керівник несе відповідальність за недостовірне нарахування та несвоєчасну сплату податків і зборів.
Шахтою «Межирічанська» ДП «Львівугілля», керівником якої являється ОСОБА_1. порушено встановлений порядок строків сплати страхових внесків, а саме станом на 30.01.2008р. не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2007р. в сумі 1 155 424,10 грн., що підлягали сплаті до 28.12.2007р., за грудень 2007р. в сумі 1 121 345,13 грн., що підлягали сплаті до 21.01.2008р. Порушення виявлено при проведенні камеральної перевірки Розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2007р. та за грудень 2007р. які подані шахтою «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» та згідно картки особового рахунку платника.
Вищевказане свідчить про те, що керівником шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» порушено законодавство у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому постанову суду першої інстанції просить скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Оскільки спірну постанову позивачу направлено через підприємство і отримано 19.02.2008 року, що підтверджується вхідним номером № 34/94 підприємства, то відповідно суд першої інстанції обгрунтовано поновив строк звернення до суду, бо позивачем з поважних причин пропущено такий строк.
В даній спірній ситуації судом першої інстанції дана вірна правова оцінка положенням ст.ст. 9 та 165-1 КпАП України та зроблено вірний висновок, що оскільки страхові внески сплачувалися до Пенсійного фонду підприємством ДП «Львіввугілля», що підтверджується наданими копіями платіжних доручень, то в даному випадку позивач був позбавлений можливості розпорядження коштами, відповідно їх своєчасного відрахування до Пенсійного фонду. А відтак в діях позивача відсутній умисел на несвоєчасну сплату платежів до Пенсійного фонду та склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 165-1 ч.2 КпАП України.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що ч.2 ст. 165-1 КпАП України передбачає відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 165-1 КпАП України притягувався ще 31.06.2006 р. і така постанова відповідача постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 07 грудня 2007 року скасована, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 20 червня 2008 року у справі №2а-89/08- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : М.А.Пліш
Судді: О.П.Стародуб
Р.М.Шавель
Повний текс ухвали виготовлено
08.09.2009 р.