01 жовтня 2009 року № 22а-12717/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів: Онишкевича Т.В., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Чопської митниці на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2008 р. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Чопської митниці Івануса Віктора Івановича, -
В березні 2008 році ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії заступника начальника Чопської митниці Івануса Віктора Івановича.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що постановою заступника начальника Чопської митниці Іванус В.І. від 15 лютого 2008 року в протоколі про порушення митних правил № 0043/30505/08 його визнали винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 332 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., що вважає незаконним, так як справа про порушення митних правил розглядалась без присутності ОСОБА_1., який не був повідомлений про час та місце розгляду протоколу, чим самим його було позбавлено прав щодо надання доказів та дачі пояснень, що зашкодило всебічному розгляду справи та вплинуло на винесення необґрунтованої постанови.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2008 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову заступника начальника Чопської митниці Іванус В.І. від 15.02.2008 року в справі про порушення митних правил № 0043/30505/08 згідно якої ОСОБА_1. визнано винним за ст.332 МК України та накладено штраф в розмірі 850 грн.
Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції її оскаржив відповідач - Чопська митниця, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2008 року, та прийняти нову, якою в задоволені скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, та закрити провадження у справі, покликаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.
В апеляційній скарзі зазначає, що 07 січня 2008 року на ділянці митного контролю "Сортувальна" митного поста "Батьово" Чопської митниці було подано вагони широкої колії №№: 24113706, 21273214, 26838494, 24015976, 24418063 та залізничні накладні №№: 620422, 620421, 620419, 620418, 620417 на вантаж "карбамід". Вантаж був відправлений ВАТ «Рагg оnааzt» за дорученням «ОКBUYER ENTERPRISES» (м. Фергана, вул. Усмана Юсупова, 220, Узбекистан) і слідував на адресу фірми «RAABESPED KFT» (м. Будапешт, вул. Монтевідео 4, Угорщина) транзитом через територію України.
Під час здійснення митного контролю вищезазначених залізничних вагонів з вантажем було встановлено, що вантаж «карбамід» був оформлений у митному відношенні 02.01.08р. Амвросіївською митницею в режимі "транзит", при цьому, Укрзалізницею як перевізником було взято зобов'язання доставити вантаж та товаросупровідні документи, зазначені у гр. 23 залізничних накладних, у Чопську митницю, про що свідчить календарний штемпель станції відправлення у гр.46 накладних. Поряд з цим вищевказаний вантаж та товаротранспортні накладні були надані працівниками станції «Батьово» у Чопську митницю для здійснення митного контролю 09.01.08р. без твердого примірника ДКД ВМД №: 701030005/8/500070 від 02.01.08р., який був втрачений перевізником (залізницею) по маршруту слідування вантажу до митниці призначення. Відповідно до п. 1.4 «Порядку взаємодії митних органів і залізниць України при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах», затвердженого спільним Наказом ДМСУ і Міністерства транспорту України від 30.03.01р. №231/174: - документ контролю доставки - документ (попередня митна декларація), що містить відомості про переміщувані товари (вантажі), відправника, одержувача, транспортний засіб тощо й потрібний для здійснення контролю за переміщенням цих товарів (вантажів) і транспортних засобів між митницями; - календарний штемпель станції-штемпель з найменуванням і кодом залізничної станції та датою, відбиток якого проставляється посадовою особою залізничної станції на перевізних документах. ДКД, що підтверджує взяття залізницею солідарного зобов'язання про доставку товарів (вантажів) на станцію призначення й про подання перевізних та супровідних документів у строк, визначений митницею відправлення; - перевізник - залізниця, яка бере участь у переміщенні товарів (вантажів) і несе відповідальність відповідно до законодавства України за доставку цих товарів (вантажів) зі станції (митниці) відправлення на станцію (митницю) призначення.
Згідно п.п.2.3. 4.4 Порядку та п.2.12, 4.2.3 «Технологічної схеми порядку та строків проведення митних процедур щодо товарів (вантажів), які переміщуються вантажними залізничними поїздами у зоні діяльності митного поста «Батьово», затвердженої Наказом Чопської митниці, Чопського прикордонного загону та станції «Батьово» від 30.03.2007 р. № 183/482749 (далі Технологічна схема), - «Залізниця зобов'язана доставити в митний орган, у зоні діяльності якого розташована станція призначення, товари (вантажі) без будь-яких змін упаковки або стану з не пошкодженим митним забезпеченням, ЗП або пломбами, а також ДКД, супровідні і перевізні документи на ці товари (вантажі)», «Посадова особа прикордонної передавальної станції зобов'язана повідомити митницю призначення шляхом подання їй документів (передатних відомостей, ВМД, ДКД, дозволів на вивезення товарів (вантажів), оригіналів накладних, додаткового аркуша дорожньої відомості, фактур-специфікацій та інших супровідних документів) у строк, визначений Технологічним процесом роботи станції, погодженим з митницею». Таким чином, перевізником Укрзалізницею, в особі начальника ст. Батьово ОСОБА_1., не доставлено прийняті для передачі у Чопську митницю документи на товари, які перебувають під митним контролем, що вказує на наявність в його діях ознак складу правопорушення, передбаченого ст.332 МК України.
По даному факту працівниками Чопської митниці відносно нього було складено протокол про порушення митних правил № 0043/30505/08 за ознаками ст.332 МК України. ОСОБА_1. від підписання та отримання даного протоколу відмовився, що зафіксовано у протоколі на 3-му аркуші.
Відповідно до вимог ч.8 ст.363 МК України примірник протоколу про ПМП №0043/30505/08, гр. ОСОБА_1. було направлено поштовим зв'язком, який ним отримано, що стверджується повідомленням підприємства зв'язку про вручення поштового відправлення. Також ОСОБА_1. до складання протоколу про ПМП було викликано в Чопську митницю для з'ясування обставин, які призвели до порушення митних правил, але він в митницю не з'явився та будь-яких повідомлень з приводу складеного відносно нього протоколу в митницю не направляв. На вищезазначені заперечення відповідача суд першої інстанції підійшов поверхнево не надавши оцінку усім доказам, які було надано відповідачем у судовому засіданні. Позивач безпідставно стверджує про те, що нібито розгляд справи про порушення митних правил №0043/30505/08 15.02.08р. було проведено із порушенням вимог ст. 390 МК України, а саме за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 390 МК України - Митний орган інформує особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, про час та місце розгляду справи в митному органі, як правило, відповідним письмовим повідомленням, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Згідно ч. 4 ст. 390 МК України - Справа про порушення митних правил може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до вимог ст. 390 МК України, з метою забезпечення присутності гр. ОСОБА_1. під час розгляду справи про порушення митних правил 15.02.08р., йому було направлено відповідне повідомлення - телеграма від 06.02.08 вих. № 7/20-606 із зазначенням часу та місця розгляду справи у Чопській митниці, яка була вручена йому особисто 08.02.08р., про що свідчить повідомлення відділення поштового зв'язку. 15.02.08 р. справа про порушення митних правил № 0043/30505/08 запроваджена відносно гр. ОСОБА_1. була розглянута та винесено постанову по ній, якою гр. ОСОБА_1. було визнано винним в порушенні митних правил передбачених ст.332 МК України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 850 грн. Отже, на розгляд справи про порушення митних правил ОСОБА_1. не з'явився, хоча про час і місце її розгляду був повідомлений належним чином.
Також апелянт зазначає, що відповідно до розділу 2 п. 3 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Згідно п. 4 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду. Отже, суд повинен був відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі, так як така заява не повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Крім цього згідно ч.2 ст.393 МК України скарга на постанову митниці може бути оскаржена до місцевого суду за місцезнаходженням митниці, яка винесла постанову.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що 15 лютого 2008 року заступником начальника Чопської митниці Іванус В.І. в справі про порушення митних правил № 0043/30505/08 винесено постанову, згідно якої ОСОБА_1. визнано винним за ст. 332 МКУ та накладено штраф в розмірі 850 грн. Як вбачається із протоколу про порушення митних правил № 0043/30505/08 від 19.01.2008 року, особу щодо якої складено протокол, не встановлено, тим самим особою, яка склала протокол порушені вимоги ст.ст. 363, 364,365,366 МК України, в т.ч. права особі не роз'яснені, оскільки відсутній підпис особи , яка притягується до відповідальності. Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1. особисто не отримував в своє розпорядження документу контролю за доставкою.
Крім того, забезпечення організації перевезення вагонів між станціями Укрзалізниці не входить до службових обов'язків начальника станції «Батьово», оскільки він забезпечує переміщення вагонів та документів на вантаж тільки по станції «Батьово». Так як стягнення за порушення митних правил, у відповідності до ст. 327 Митного кодексу України, не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України, то суд, оцінивши належні допустимі докази в їх сукупності прийшов до висновку, що оскаржувана постанова винесена в порушення вказаних вимог і підлягає скасуванню в порядку п.1 ч. 1 ст. 395 МКУ, а саме у зв'язку з відсутністю у діях особи, яка притягується до відповідальності ознак порушення митних правил.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та є неправильними.
У п.2.12. «Порядку взаємодії митних органів і залізниць України при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах» зазначено, що у випадках, передбачених Митним кодексом України, відповідальним за порушення митних правил є залізниця в особі начальника дирекції залізничних перевезень або начальника станції, до службових обов'язків якого входить забезпечення дотримання цих правил.
Згідно ч.2 ст.154 МК України перевізники зобов'язані доставити товари у митний орган призначення, а також подати передбачені законодавством документи на них.
Заперечення ОСОБА_1 на те, що до його службових обов'язків не входить забезпечення організації перевезення вагонів між станціями Укрзалізниці, оскільки він забезпечує переміщення вагонів та документів на вантаж тільки по станції «Батьово» не відповідає вимогам чинного законодавства та нормативно правових актів зазначених вище, так як на товаро-супровідних документах проставлено календарний штемпель станції, відбиток якого підтверджує взяття залізницею солідарного зобов'язання про доставку товарів (вантажів) на станцію призначення, і про подання перевізних та супровідних документів у строк, визначений митницею відправлення. У даному випадку станція «Батьово» є перевізником, який бере участь у переміщенні товарів (вантажів), і несе відповідальність відповідно до законодавства України за доставку цих товарів (вантажів) зі станції (митниці) відправлення на станцію (митницю) призначення.
Покликання апелянта на те, що даний спір не повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства є безпідставними, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. В даному випадку спір виник щодо оскарження постанови про порушення митних правил винесеної заступником начальника Чопської митниці Іванус В.І., тобто правового акту індивідуальної дії. А також згідно ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з недодержанням норм матеріального права, що згідно ст.202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Чопської митниці задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2008 року у справі № 2а-665/08 за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Чопської митниці Івануса Віктора Івановича скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді Т.В.Онишкевич
А.М.Ліщинський